АВРАМОВ Іоанн Миколайович

Іоанн Миколайович (18.10.1820, м-ко Омельник Кременчуцького пов. Полтавської губ., тепер с. Кременчуцького р-ну Полтавської обл. – 19.09.1905, там само) – священнослужитель.

Закінчив Переяславську духовну семінарію (1845). 1846 рукопокладений у сан диякона, згодом – священика Різдвяно-Богородицької церкви м-ка Омельник Кременчуцького пов. З 1856 до 1881 – законовчитель у Омельницькому народному училищі, припинив покарання дітей різками. У 1856 – депутат від благочинія. З 1867 до 1894 – уповноважений від духовенства на окружних та єпархіальних з’їздах. З 1867 до 1895 – благочинний 2-го церковного округу Кременчуцького пов., протоієрей (1887). Нагороджений набедреником (1857), фіолетовою скуфією (1867), камилавкою (1873), орденом св. Анни 3 ст. (1881), наперсним хрестом (1875), палицею (1893), бронзовим хрестом та медаллю у пам’ять Кримської війни 1853–1856, знаком червоного хреста.

Літ.: Пирский Н. Некролог [Аврамов Иоанн Николаевич] // ПЕВ.ЧН. – 1906. – № 3. – 20 янв. – С. 178-185.

Т. П. Пустовіт.