БОРОВИКИ

Родина малювальників образів, артистів-малярів, виходців із козацько-священицького стану.

Б. Лука (р. н. невід. – 15/26.04.1776, м. Миргород). Значковий товариш Миргородського полку. Пензлю Б. Луки належали портрети Дмитра Туптала (митрополита Ростовського) та ікона «Благовіщення» з підписом «Иконопісец Лукіян Боровик» (до війни експонувалися у Миргородському КМ).

Сини Б. Луки – Б. Володимир (знаний як Боровиковського), Б. Василь (рр. н. і см. невід.), Б. Петро (рр. н. і см. невід.), Б. Іван (рр. н. і см. невід.) малювали образи для храмів Миргорода і навколишніх поселень.

Рідні брати Б. Луки – Б. Олексій (рр. н. і см. невід.) та Б. Іван (рр. н. і см. невід.) теж служили у Миргородському полку і фахово займалися малярством. Син Б. Олексія – Б. Дем’ян (рр. н. і см. невід.) також був ікономалювальником; з 1769 працював у Києво-Печерській лаврі.

Пензлю роду Б. належать дияконські двері із зображенням архістратига Михаїла із Троїцької церкви Миргорода (1784, ПХМ).

Літ.: Горленко В. Володимир Боровиковський. – Полтава, 1919; Ханко, 2002. – С. 28; Ханко В. Миргородський мистецький словник (кін. ХVІІ – поч. ХХІ сторіччя): Персоналії. – Полтава, 2005. – С. 44; Магда В. Шишаки – перлина на Пслі: Іст.-краєзнавчий нарис-путівник. – Шишаки, 2006. – С. 37.

В. М. Ханко.