МАТВІЇВСЬКИЙ СПАСО­ПРЕ­ОБРА­ЖЕНСЬКИЙ скит

Жіночий, приписний до Великобудищанського Троїцького монастиря. Виник у 1890­х. Знаходився побл. с. Матвіївка (тепер Котелевського р­ну) на болотистому півострові, утвореному притоками (сагами) р. Ворскла. Зі слів ігумені Митрофанії (Новикової), настоятельки Великобудищанського монастиря у 1869–1923, місце для обителі благословила сама Богородиця. Спочатку було споруджено дерев’яну капличку і 2 приміщення. 1896 капличку розширили, обіклали цеглою і перевлаштували на теплу (вмістимістю до 500 осіб) Спасо­Преображенську церкву з Благовіщенським приділом (1942 перейменований у Хрестовоздвиженський). Одно­часно спорудили дзвіницю (знищ. 1929). У 1917 із цегли кол. Благовіщенського храму Великобудищанського монастиря звели церкву, яка згодом, ще не освяченою, була розібрана. На поч. 20 ст. скит мав 8 дерев’яних приміщень для сестер, золотошвейну та взуттєву майстерні, розкішний сад. Черниці використовували привізну воду і землю.

У 1922–1939 М. с. діяв як парафіяльний храм і слугував духовним притулком для навколишнього люду та обителлю для 200 сестер знищеного Великобудищанського монастиря. 1939 закритий і перетворений на зерносховище. У кін. 1941 із появою 14 черниць богослужіння відновилися.

З 1951 до 1961 настоятелем храму призначено ігумена Іоанна (Котляревського). Стараннями священика парафія переживала великий духовний злет, мала величезну кількість богомольців. 30.07. 1961 у церкві відбулося останнє богослужіння, 09.10.1961 відповідно до рішення Диканської райради храм остаточно закрили, а в жовт. 1962 повністю знищили. Зусиллями ігумена Іоанна було збережено деяке церковне начиння, ікони, серед них – чудотворний образ Богородиці, з 2009 названий Будищанським (Пушкарівським).

На місці М. с. у 1990­х влаштовано поклінний хрест, відправляються молебні.

Див. ВЕЛИКОБУДИЩАНСЬКИЙ СВЯТО­ТРОЇЦЬКИЙ (ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ) монастир. БУДИЩАНСЬКА (ПУШКАРІВСЬКА) ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ.

Літ.: Черкасець Т. Надворсклянський уділ Богородиці // ВПЄ. – 2003. – № 7. – С. 6; № 8. – С. 6.

Т. І. Черкасець.