ВАСИЛІЙ (Богдашевський Дмитро Іванович)

(19.10.1861, Волинська губ. – 10.03.1933, м. Київ) – церковний діяч, архієпископ, вчений богослов.

Закінчив Київську духовну академію (1886). Канд. (1886), магістр (1890), д-р (1902 ?) богослов’я. До 1914 працював у Київській духовній академії – доц. (1890), понадштатний ординарний проф. (1905), інспектор (1909), ректор (1914). Почесний член Петроградської і Казансь­кої духовних академій (з 1915). Рукоположений у священство 1910. Овдовівши, 1913 прийняв чернечий постриг. З 29.07.1914 – настоятель Києво-Братського Богоявленського монастиря у сані архімандрита, з 06.08.1914 – єпископ Канівський, вікарій Київської єпархії, пізніше – єпископ Прилуцький (до 1925). Нагороджений правом носіння хреста на клобуці. У квіт. 1923 заарештований і ув’язнений в Бутирській тюрмі (м. Москва), з трав. 1923 до серп. 1924 перебував на засланні в Зирянському краї (пос. Іжма). З 1925 – архієпископ Канівський, вікарій Київської єпархії.

Пр.: Из истории греческой философии. – К., 1898; Новый труд по истории философии. –К., 1894; О взаимном отношении философии и естествознания. – К., 1894; Философия Канта. – Вып. I. Анализ критики чистого разума и критики практического разума. – К., 1898; Лжеучители, обличаемые в первом послании св. апостола Иоанна. – К., 1890 (магістерська дис.); Послание св. апостола Павла к Ефесянам. – К., 1904 (докторська дис.); Закон и Евангелие. – К., 1898; О Евангелиях и евангельской истории. – К., 1902; К изучению книги Деяний Апостольских. –К., 1902; О церкви. – К., 1904; Тайная вечеря Господа нашего Иисуса Христа. – К., 1906; О личности св. апостола Павла. – К., 1906; Св. Иоанн Златоуст по его письмам. – К., 1908; Опыты по изучению Священного Писания Нового Завета. – Вып. 1–2. – К., 1909, 1911; О христианской благотворительности. – К., 1908; О причинах современного неверия. – К., 1910; К изучению четвертого Евангелия. – К., 1910; Вход Господень в Иерусалим по сказанию евангелистов. – СПб., 1911.

О. А. Білоусько.