ВАСИЛЬКИ с., Лохвицький р-н. Православної Церкви (з кін. 1990-х – УПЦ КП) громада. Благовіщенська церква.

Церква на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці у с. Васильки Лубенського полку (тепер Лохвицького р-ну) була збудована 1765. Це була дерев’яна, тридільна, триверха споруда. До її центральної дільниці зі сходу і заходу були прибудовані дещо меншого розміру два шестигранні об’єми, один із яких слугував вівтарем, а інший – бабинцем. Над кожним із них за допомогою заломів було встановлено восьмигранні світлові барабани, що мали по чотири прямокутних вікна. Над центральним, найбільшим світловим барабаном за допомогою заломів було змотовано другий, дещо меншого розміру світловий барабан, що також мав чотири прямокутних вікна які розміщувалися в ін. площинах, ніж на нижньому барабані. Кожна із бань мала барокове завершення, увінчане декоративним восьмигранним ліхтариком з цибулястою маківкою та хрестом. Уся споруда мала гонтове покриття та була вертикально ошильована. У 1818 з дозволу Полтавської духовної консисторії церкву було реконструйовано – з півдня та півночі до стін центральної дільниці прибудували два двохсвітні об’єми, що значно розширило площу храму і дало можливість зробити його п’ятибанним. З північного сходу та південного сходу до вівтаря прибудували гранчасті об’єми, в яких облаштували ризницю та паламарню. Іззовні вертикальну шалівку було замінено на горизонтальну. Після реконструкції отримали хрестоподібну у плані, семидільну та п’ятибанну споруду. У 1858 дерев’яне гонтове покриття замінили на металеве, пофарбувавши його олійною фарбою в зелений, а стіни – у білий колір. У 1910 церкву знову реконструювали – до західної стіни бабинця прибудували дерев’яну триярусну дзвіницю, а з боків – гранчасті, прикрашені чотириколонними портиками з трикутними фронтонами тамбури. Тоді ж усю споруду поставили на мурований цоколь, а стіни церкви та дзвіниці іззовні та ізсередини пофарбували олійною фарбою в білий колір. Одночасно було пофарбовано дах. Після завершення реконструкції церкву було переосвячено і вона отримала нову назву на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

У 1895 Б. ц. володіла церковним капіталом у сумі 500 руб., 8,5 дес. садибної та 33 дес. ружної землі, мала будинок для причту. 1902 мала 23 дес. 784 саж. церковної та 48 дес. ружної землі, сторожку, будинки для священика та церковнопарафіяльної школи, квартиру для псаломщика, діяла церковнопарафіяльна б-ка та церковнопарафіяльна школа (відкрита до 50-річного ювілею служіння у священному сані єпископа Полтавського і Переяславського Іларіона).

У 1905 службу відвідувало 1383 душ парафіян обох статей. 1902 до церковної парафії входили с.с. Васильки та Христанівка, у яких налічувалося 1287 душ парафіян обох статей.

Із священиків відомі: Феодосій Якович Чигриців (1895), Костянтин Матвійович Головко; із псаломщиків: Володимир Якович Сидоренко (1895, 1902), Григорій Андрійович Хотинський (позаштатний 1902); із церковних старост: козак Іван Іванович Степаненко.

Див. також ВАСИЛЬКИ с., Лохвицький р-н. Різдвяно-Богородицька церква.

Літ.: Коломенский, 1895. – С. 287; Клировая книжка…, 1902. – С. 346; Приватний архів В. О. Мокляка; Приватний архів В. А. Павленка.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко.