ВЕЛИКА БАГАЧКА смт, райцентр. Православної Церкви (з 1990-х – УПЦ МП) громада. Різдвяно-Богородицька церква.

Церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці у м-ку Багачка Миргородського полку (тепер смт Велика Багачка), дерев’яна, збудована 1710 коштом багачанського сотника Андрія Стефановича. Згадується у матеріалах ревізії Миргородського полку 1723. У 1738 встановлено новий іконостас. У 1860–1861 храм поставили на мурований цоколь, відремонтували та прибудували дерев’яну дзвіницю. 1907 проведено нові ремонтні роботи. Станом на 1912 існувала дерев’яна, в одному зв’язку з дзвіницею, на мурованому фундаменті, холодна церква.

У 1727 при церкві діяла школа, у якій викладав дяк Лаврін Бабиченко та паламар Тарас Ткач, а також шпиталь, яким опікувався староста Яким Сліпець. 1895 Р.-Б. ц. володіла церковним капіталом у сумі 1300 руб. та причтовим – 1040 руб., 33 дес. садибної і ружної землі, мала два будинки для причту. 1902 мала 33 дес. ружної землі, будинок для квартири священика та церковнопарафіяльної школи, діяли церковна б-ка, церковнопарафіяльна школа, церковнопарафіяльне попечительство. 1912 мала 33 дес. ружної землі, квартиру для священика, діяла однокласна церковнопарафіяльна школа.

У 1895 до парафії належала частина жителів м-ка Багачка та 5 навколишніх хуторів, службу відвідувало 4026 душ обох статей. 1902 у парафії – частина м-ка Багачка, хутори Довгалівка, Якимово, Підкруглий, Широка, Бутова Долина. На відправах присутні 3823 душі обох статей, 1912 – 3490 душ різних станів.

Релігійна громада відновила свою діяльність у роки німецької окупації, вірогідно, 1942 у приміщенні молитовного буднку. Була зареєстрована органами радянської влади 28.07.1944, пройшла перере­єстрацію 12.01.1948 за № 286. У новітній час пройшла державну реєстрацію 28.11.1991 за № 281 як громада УПЦ МП. Спочатку для проведення релігійних відправ орендувала приміщення фабрики «Веснянка». У 1990-х на старому церковищі зусиллями настоятеля о. Василія Фазана та членів громади споруджено нову, муровану церкву. Хрестовидна у плані, в одному зв’язку з дзвіницею, вівтарна дільниця п’ятигранна, бокові – прямокутні в плані, перекриті двосхилою вкритою білою бляхою покрівлею. До вівтарної частини прибудовані ризниця і паламарня. У південній і північній дільницях улаштовані бокові входи до храму, обабіч яких для освітлення внутрішнього об’єму знаходяться по два високих аркових вікна. Такі ж два вікна є у вівтарній частині та по одному в кожній із стін ризниці та паламарні. Над центральним об’ємом за допомогою парусів встановлено восьмигранний світловий барабан, у якому з метою освітлення внутрішнього простору церкви є вісім високих аркових вікон. Барабан перекритий сферичним куполом, над яким встановлено декоративну маківку з хрестом. Дзвіниця триярусна, квадратна у плані, в одному зв’язку з церквою і слугує головним входом до неї. Перший ярус має два бокових, високих, аркових вікна та ганок. Другий – три прямокутних вікна, третій – восьмигранний, дзвоновий, із високими арковими прорізами у кожній грані, завершується шатровим покриттям, увінчаним невеликою маківкою з хрестом. Всередині церкви встановлено сучасний, прикрашений різьбленням іконостас.

Із священиків відомі: Лук’ян Филипович (1723), Володимир Олексійович Заблоцький (1895, 1902, протоієрей 1912), Микола Опанасович Жадько-Базилевич (1895, 1902), Хома Євстафійович Ловягін (позаштатний 1902), Михайло Іванович Павловський (1912), протоієрей Петро Іванович Храпко (1951), Трохим Федорович Панченко (1951–1954), Мина Омелянович Березницький (1954), Віктор Онисимович Мигаль (1954–1955), Терентій Іванович Марюта (1955), Пилип Іванович Кезко (1955–1957), Іван Захарович Вин­ник (1957), протоієрей Василій Фазан (1992–2009); із дияконів: Лаврін Бабиченко (1723), Йосип Прокопович Статников (1895), Аркадій Андрійович Вербицький (1902), Михайло Іванович Зеленський (1912); із псаломщиків: Аркадій Андрійович Вербицький (1895), Петро Любицький (1895), Василь Петрович Скитський (1902), Володимир Ілліч Бєлінський (1912); із паламарів: Тарас Ткач (1727); із церковних старост: Яким Сліпець (1723), Андрій Архипович Христенко (1902), дворянин Олександр Михайлович Данилевський (1912), Марія Дем’янівна Бієнко (2008).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р-4085. – Оп. 16. – Спр. 133; Коломенский, 1895. – С. 304-305; Клировая книжка…, 1902. – С. 424-425; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 164; Швидько Г. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 326; З ювілеєм, отче Василію! // ВПЄ. – 2006. – № 6 (54). – Черв. – С. 7; Приватний архів В. О. Мокляка; Приватний архів В. А. Павленка.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко.