68.1 Адміністративно-територіальні зміни 1950-х – 1960-х pp.

По закінченні Другої світової війни територія Полтавської області залишалася у складі довоєнних 44 районів. Упродовж 1945-1951 pp. значних змін в адміністративно-територіальному поділі Полтавської області не відбувалося, лише тривало уточнення меж усередині районів та переведення сільрад і окремих населених пунктів зі складу одного району до іншого.

Так Президія Верховної Ради УРСР Указом від 3 липня 1947 р. перенесла районний центр Ковалівського району з Ковалівки у Шрамківку, і відповідно до назви районного центру перейменувала район у Шрамківський. У зв’язку зі 100-річчям від дня смерті М.В. Гоголя Верховна Рада УРСР 1 березня 1952 р. винесла постанову про перейменування Шишацького району Полтавської області в Гоголівський.

Полтавські далі. Карт. М. Шаповалова. 1955.

Першотравневий проспект у Полтаві. Карт. П. Козакова. 1957.

Дно майбутнього Кременчуцького моря. Карт. Ю. Гонтаря. 1955.

Значні зміни в адміністративно-територіальному поділі Полтавщини відбулися у серед. 1950-х pp. Вони були пов’язані з реформаторською діяльністю М.С. Хрущова і мали на меті тісніше пов’язати території з економікою.

6 січня 1954 р. до складу Київської області передано Згурівський та Яготинський райони. У зв’язку з утворенням 7 січня 1954 р. Черкаської області до неї відійшли Гельмязівський, Драбівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський, Шрамківський райони. 4 січня 1957 р. ліквідовано Петрівсько-Роменський та Покровсько-Бага-чанський райони, а їх територію розподілено між Гадяцьким, Лох-вицьким, Лубенським і Хорольським районами. Внаслідок цих змін у складі Полтавської області станом на 1960 р. залишилося 34 райони. Водночас протягом 1954-1958 pp. було проведено укрупнення сільських рад, у зв’язку з чим їх кількість на території Полтавської області скоротилася з 729 (1954 р.) до 387 (1960 p.).

Кардинальні зміни в адмінподілі відбулися в грудні 1962 р. внаслідок утворення промислових і сільських районів та відповідного поділу партійних і радянських організацій (див.: 68.3.2). Містами – центрами промислових районів стали 6 населених пунктів Полтавської області (див.: карта 68.1). Сільські райони було укрупнено до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь. В результаті замість 34 районів залишилось 14: Гадяцький, Глобинський, Дикан-ський, Зіньківський, Карлівський, Кобеляцький, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Пирятинський, Полтавський, Решетилівський, Хорольський.

Укрупнення районів створило певні труднощі. Ряд сіл виявився занадто віддаленим від нових адміністративних центрів. Виходячи з економічної доцільності, села Вереміївка, Жовнине, Кліщинці, Тим-ченки у січні 1964 р. були передані з Глобинського району Полтавської області до складу Золотоніського району Черкаської області.

У зв’язку з перенесенням населених пунктів з території затоплення Кременчуцьким морем зник ряд старих сіл у Глобинському, Градизькому, Кишеньківському, Кобеляцькому, Кременчуцькому районах. Зокрема, рішенням виконкому Полтавської обласної (сільської) ради депутатів трудящих від 6 грудня 1963 р. у зв’язку з переселенням жителів виключено з облікових даних села Кобеляцького району: Кишеньки Лівобережні Вільховатської сільради та Переволочну Ки-шеньківської сільради. Зникла й стара Кишенька, замість якої з’явилося нове село Світлогірське.

Після усунення М.С. Хрущова райони були розукрупнені, внаслідок чого їх число зросло до 25: в січні 1965 р. до 14 існуючих районів додалися Котелевський, Новосанжарський, Оржицький, Семенів-ський, Чутівський, а у грудні 1966 р. – Великобагачанський, Гребін-ківський, Козелыцинський, Машівський, Чорнухинський, Ши-піацький (див.: карта 69.1).

Водночас відбулися передачі сільрад з одних районів до інших, укрупнення сільрад, утворення нових та перейменування старих населених пунктів. Останнє призвело до ліквідації сотень топонімів, які складалися історично й існували протягом багатьох віків. На адміністративно-територіальній мапі Полтавщини замість старих оригінальних назв: Кагамлик, Миловидівка, Броварки (Глобинський р-н), Колодязі, Нелюбівка (Диканський р-н), Зайці (Зіньківський р-н), Гуляй Поле (Карлівський р-н), Демидівка, Пинчуки, Червівка (Кременчуцький р-н), Скоробогатьки, Ромоданівка (Лохвицький р-н), Гадюччине, Лазні, Козирухівка, Тригубиця (Миргородський р-н), Рибчанське По-лузір’я, Зачепилівка (Полтавський р-н), Коржівка (Решетилівський р-н), Ялосовецьке, Мирони (Хорольський р-н) з’явилися шаблонні назви в дусі того часу.