68.8 Розвиток краєзнавства

У новій суспільно-культурній атмосфері поч. 1960-х рр. на Полтавщині відродилися краєзнавчі дослідження. Поштовхом до масштабної роботи щодо збору та осмислення документів і матеріалів краєзнавчого напряму стало створення 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР» (голова редколегії – П.Т. Тронько). Підготовка полтавського тому розпочалася відразу після прийняття 18 липня 1962 р. відповідної постанови бюро обкому Компартії України. Для збирання матеріалів про населені пункти в усіх районах області формувалися комісії, до роботи в яких залучалося близько 1,5 тис. спеціалістів та представників громадськості: викладачів вузів, учителів, працівників архівів, музеїв, бібліотек, журналістів, краєзнавців. Очолював роботу по підготовці книги секретар Полтавського обкому Компартії України І.Т. Буланий, а безпосереднє керівництво здійснював інструктор обкому партії І.Н. Гальчук. До складу редакційної колегії ввійшли Г.С. Бар-дик, O.A. Бевзо, П.Х. Білий, В.М. Вербицька, С.О. Данішев, П.Н. Ємець, В.Н. Жук, Р.Г. Костюк, Г.І. Кулик, І.Ю. Легенький, А.Г. Момонт, I.A. Олещенко, М.С. Пліш, О.Х. Соколовський, O.A. Тарасенко, Н.С. Яворська.

Історик-краєзнавець  В.Н. Жук. Фото. 

Свідчення 68.

У процесі підготовки полтавського тому «Історії міст і сіл України» працівники Державного архіву області взяли на облік близько 20 тис. документів і матеріалів, склали географічний, іменний, тематичний та систематичний каталоги: розгорнули пошукову роботу щодо виявлення цінних джерел у місцевого населення, розпочали вкладати довідник з історії адміністративно-територіальною поділу Полтавщини від найдавніших часів.

Полтавський том «Історії міст і сіл Української РСР» побачив світ у 1967 р. На сторінках ґрунтовного видання було вміщено історичні нариси й довідки про всі населені пункти реґіону з найдавніших часів до сучасності. Незважаючи на суттєві недоліки та яскраво виражений ідеологічний присмак, поява цього видання стимулювала зацікавлення громадськості історією рідного краю.

Обкладинка полтавського тому “Історії міст і сіл УРСР” (1967 р.). Фотокопія.

Разом з історичним активізувалося й літературне краєзнавство. Науково-пошукову роботу в цьому напрямі вели школи, бібліотеки, музеї. У 1959 р. в каталоги обласних бібліотек було офіційно дозволено ввести розділ «Літературне життя.

Область в художній літературі». За досить короткий час Полтавська обласна наукова бібліотека ім. І. Котляревського підготувала анотовані списки літератури («Горький на Полтавщині»), рекомендаційні покажчики («Письменники Полтавщини», «Леся Українка і Полтавщина»), бібліографічну серію «Письменники Полтавщини». У школах активно розвивавалися такі форми літературно-краєзнавчої роботи, як організація літературних кутків і музеїв, зустрічі з письменни-ками-земляками, проведення літературних екскурсій, оформлення альбомів, рукописних альманахів, карт літературних маршрутів. Піонерами цієї роботи стали вчителі К. Ходосов (Хорол), Л. Шаповал (Миргород), М. Брага (Велика Обухівка), В. Битюк (Пирятин). У 1962 р. вчитель Середняківської восьмирічної школи Петро Бойко створив літературно-творчий гурток «Середняківські проліски», з яким мав тісний зв’язок відомий письменник Павло Тичина. А миргородські гуртківці під керівництвом А. Аббасова виявили невідомі матеріали про зв’язки з Миргородщиною А. Чехова, П. Тичини, О. Сластьона.

Державний архів Полтавської області. Фото. 1964.

Центром історичного та літературного краєзнавства була Полтава, де значну активність виявляли молоді амбітні дослідники Петро Ротач, Петро Загайко, Петро Лобас, А. Залашко, Віра Жук та ін.