ВЕЛИКІ СОРОЧИНЦІ с., Миргородський р-н. Православної Церкви громада. Хрестовоздвиженська церква.

Час спорудження першого, дерев’яного, храму на честь Воздвиження Чесного Хреста Господнього у сотенному м-ку Сорочинці Миргородського полку (тепер с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну) не встановлений. Документально підтверджується його існування у 1723: компут Миргородського полку згадує настоятеля храму «отця Іосифа Стефановича Пресвітера Свято-Воздвиженського» та фіксує наявність школи при церкві. У 1777 церкву реконструювали, а на поч. 1820 р. вона згоріла. У січ. 1821 благочинний округу протоієрей Іоанн Біловольський з дозволу Полтавської духовної консисторії благословив будівництво нового, мурованого храму. 1829 будівництво було завершене, а 1839 до церкви прибудували муровану дзвіницю. 1863 проведено ремонтні роботи. Станом на 1912 існувала мурована, одно купольна, в одному зв’язку із дзвіницею, холодна церква.

У 1723 при храмі діяла школа, у якій викладали дяк Йосип та паламар Максим Томін. 1895 Х. ц. володіла церковним капіталом у сумі 100 руб., 1 дес. церковної і 35 дес. ружної землі. 1902 володіла двома ділянками розміром 20х18 саж. та 170 кв. саж. церковної і 35 дес. 200 кв. саж. ружної землі, мала муровану сторожку, будинок для церковнопарафіяльної школи, діяли церковна б-ка, церковнопарафіяльна школа та церковнопарафіяльне попечительство. 1912 мала 33 дес. ружної землі, квартири для священика і псаломщика, діяла однокласна змішана церковнопарафіяльна школа.

У 1895 службу відвідувало 2934 душі обох статей. 1902 до церковної парафії входили частина м-ка Сорочинці та хутори Солонці, Довгалів, Остріжний, Пологи, загалом 2358 душ парафіян обох статей, 1912 – 1586 душ різних станів.

У 1895 мала приписну, де­ре­в’яну, в ім’я св. Олександра Невського церкву на хут. Полив’яний, у 1902 – кладовищенську Воскресенську церкву.

Релігійна громада відновила свою діяльність у роки німецької окупації, наприкінці 1941 чи на поч. 1942 у храмовому приміщенні. Знята з реєстрації органами радянської влади після 1953. Після ліквідації релігійної громади приміщення церкви було знищене. Ін. відомості відсутні.

Із священиків відомі: Іосиф Стефанович (1723), Віктор Григорович Романовський (благочинний – 1895, 1902, 1912), протоієрей Матвій Григорович Устименко (1953); із дияконів: Йосип (1723), Іван Михайлович Полікарпов (позаштатний 1902); із псаломщиків: Олексій Харлампійович Громницький (1895), Юхим Федорович Крем’янський (1895), Павло Дмитрович Гасуха (1902), Василь Тихонович Войтенко (1902), Яків Михайлович Федченко (1912), Григорій Іванович Михайловський (1912); із паламарів: Максим Томін (1723); із церковних старост: козак Крило Андрійович Матвійко (1902), Василіск Єлисейович Литвин (1912).

Див. також ПОЛИВ’ЯНЕ с., Миргородський р-н. Олек­санд­ро-Невська церква; ВЕЛИКІ СОРОЧИНЦІ с., Миргородсь­кий р-н. Воскресенська церква.

Літ.: Швидько Г. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 329; Коломенский, 1895. – С. 300; Клировая книжка…, 1902. – С. 416; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 174; Приватний архів В. О. Мокляка; Приватний архів В. А. Павленка.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко.