ВЕЛИЧКО Анатолій Іванович

(10.11.1938, с. Купринка Федорівського р-ну Кустанайської обл., Казахстан) – мистець, скульптор металопластики, ювелір, маляр.

Закінчив Фрунзенське державне художнє училище (1968). Мешкав у м. Фрунзе (тепер м. Бішкек, Киргизія), з 1991 – у м. Полтава. Працював художником у Художфонді Киргизії та Полтавському обл. відділенні Художфонду України (1991–2002). Член Спілки художників Киргизської РСР (1979) та НСХУ (1992).

Продумані композиції робіт В., зокрема, скульптурних і ювелірних, підтримані вишуканою карбованою пластикою цілого й окремих частин, доповнені елегантним і майстерним виконанням, чітким окресленням та емоційним сприйняттям барв. Для мистецького світогляду В. характерне сприйняття та осмислення світу через призму східної філософії, в якій людина займає підпорядковуюче місце серед величі й огрому Космосу. Зазначені особливості найліпше втілено у серії ювелірних прикрас «Мандри» (1975), металопластиці – серії «Люди на камінні» (11 творів, 1983–1986), «Ангел, який прийшов восени» (2001), малярських творах – «Пустельник» (1996), «Благовіщення» (1997), «Біблійні мотиви» (1998–2000), триптих «Агнець» (2004). Експонент виставок у Франції (1982), Югославії (1989), Німеччині (1991), Італії (1995), міжнародних – у Чехословаччині (Бієнале біжутерії в Яблонці, 1979, 1983, почесний диплом), Німеччині (1991, Ерфурт, 1996, почесний диплом і 3-тя премія). Твори В. зберігаються у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішні, Киргизькому музеї образотворчих мистецтв у Бішкеку, «Збройовій палаті» Московського Кремля і Музеї декоративно-вжиткового мистецтва в Москві (РФ).

Літ.: Ханко, 2002. – С. 39.

В. М. Ханко.