ВЛАСІВКА с., Зіньківський р-н. Православної Церкви (з 1990-х – УПЦ МП) громада. Троїцька церква.

Час будівництва першої дерев’яної церкви на честь Живоначальної Трійці у с. Власівка Гадяцького полку (тепер Зіньківського р-ну) невідомий. Вірогідно, споруджена вона була у 2 пол. 17 чи на поч. 18 ст., коли село відносилося спочатку до Гадяцького замку, а згодом належало опішнянському сотни­ку Роману Корецькому. Перша документальна згадка про церкву датується 1745, коли храм із дозволу київського митрополита Тимофія (Щербацького) було відремонтовано. У 1754, як свідчив вирізьблений на лиштвах західного входу напис, було закладено нову церкву на кошти парафіян та нащадків сотника Корецького. Це була дерев’яна, тридільна, триверха споруда. До восьмигранної у плані центральної дільниці були прибудовані шестигранні, дещо меншого розміру об’єми. Східний слугував вівтарем, а західний – бабинцем. Інтер’єр храму освітлювався вікнами першого ярусу та вікнами світлового барабану, який при використанні залому було встановлено над центральною дільницею. Завершувався він восьмигранним світловим ліхтариком з чотирма квадратними вікнами. Куполи були вкриті гонтом і мали криволінійну форму. 1797 до церкви прибудували двоярусну дерев’яну дзвіницю, яку 1799 з дозволу київського митрополита Тимофія (Щербацького) перебудували. До північної та південної сторін центральної дільниці було прибудовано прямокутні у плані об’єми з двохскатною покрівлею, яка утворювала трикутні фронтони, входи прикрашено ганками. В цей же час до вівтаря прибудували квадратні у плані об’єми, у яких розмістили ризницю та паламарню. У 1890 церква значиться як двохвівтарна – другий вівтар в ім’я Трьох Святителів.

У 1901 у Т. ц. зберігалися Трифологіон київського друку 1745, подарований Пилипом Волощенком 1746, та євангеліє московського друку 1749, куплене для церкви 1749 Семеном Левашком.

У 1890, 1895 Т. ц. володіла церковним капіталом у сумі 1000 руб., 1 дес. садибної та 34 дес. ружної землі, мала будинок для священика, діяла церковнопарафіяльна школа. 1901 володіла капіталом у сумі 1100 руб., 34 дес. ружної та 6 дес. церковної землі, мала будинок для священика, діяла церковнопарафіяльна школа. 1902 мала 33 дес. ружної землі, муровану сторожку, будинок для квартири священика, діяли церковна б-ка, земське училище та школа грамоти. 1912 мала 37 дес. ружної землі, квартири для священика і псаломщика, діяла жіноча церковнопарафіяльна школа.

У 1895 службу відвідувало 1438 душ обох статей. 1901 церковна парафія нараховувала 198 дворів. 1902 до церковної парафії належали с.с. Власівка і Дадакалівка та хут. Слабіївщина, у яких нараховувалося 1641 душа парафіян обох статей, 1912 – 1829 душ обох статей.

Т. ц. закрита у 1930-х, дзвіниця зруйнована. Церква відновила свою діяльність під час німецької окупації у лист. 1941 у культовій споруді. Зареєстрована органами радянської влади 28.09.1944 за № 42. Перереєстрована 20.11.1947 за № 54. 05.08.1950 Полтавський обл. відділ архітектури своїм листом за № 562 підняв перед КМ УРСР питання про включення ряду об’єктів на території Полтавської обл. до реєстру пам’яток архітектури. У відповіді на звернення, датованій 28.08.1950, повідомлялося: «Отдел памятников Управления по делам архитектуры при Совете Министров УССР сообщает, что взята на учет, как памятник архитектуры может быть только Троицкая церковь в с. Власовке, Зеньковского района». Настоятелю храму було запропоновано замовити обмірний план пам’ятки, але чи було це зроблено, невідомо. Споруда церкви була розібрана 1962.

У новітній час релігійна громада зареєстрована органами державної влади у квіт.-трав. 1991. Для релігійних відправ використовує молитовний будинок (приміщення кол. дитячого садка). Освячений 28.07.1995.

Із священиків відомі: Григорій Іванов, Стефан Григорієв, Василь Стефанов (пом. 1804), Іоанн Стефанов, Севастьян Григорович Аксюк (1890), Федір Григорович Аксюк (1895, 1902, 1912), Гнат Васильович Стативка (1947–02.08.1949, 04.08.1949–20.05.1954, 14.15.1955–?), Са­ва Харлампійович Місько (18.11.1954–08.03.1955), ієромонах Ігнатій (1994), Володимир Хіль, ієрей Олексій Бабанський (2008); із псаломщиків: Григорій Сильвестрович Іваненко (1890), Василь Васильович Снігуровський (1890), Іван Олексійович Кучер(ов) (1895), Григорій Симеонович Іваненко (1895), Михайло Петрович Герасимовський (1902), Григорій Сильвестрович Іваненко (1902), Кузьма Антонович Воропай (1912); із церковних старост: козак Василь Павлович Осауленко (1902), козак Федір Зіновійович Шацький (1912), Наталія Іванівна Халіна (2008).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р-4085. – Оп. 16. – Спр. 206. – Арк. 201; Спр. 41; Архів ПЄУ УПЦ МП; Коломенский, 1890. – С. 244-245; Грановский, 1901. – С. 281-282; Коломенский, 1895. – С. 175; Клировая книжка…, 1902. – С. 172; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 45; РГПО, 2008. – Арк. 28; Приватний архів В. О. Мокляка; Приватний архів В. А. Павленка.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко.