ВОБЛИЙ Борис

 (02.08.1883, с. Великі Бучки Костянтиноградського пов. Полтавської губ., тепер с. Сахновщинського р-ну Харківської обл. – ?, м. Вашинґтон, США) – громадський діяч, японознавець, перекладач.

Закінчив Полтавську духовну семінарію (1904), служив псаломщиком Миколаївської церкви ст. Погранична на кордоні з Маньчжурією. В 1906–1912 навчався на японському відділенні Східного (Орієнтального) інституту у Владивостоці. В 1907–1909 – секретар Владивостоцької української студентської громади. Виступив режисером перших аматорських українських вистав, доклав багато зусиль для започаткування традиції влаштування на Далекому Сході щорічних Шевченківських свят. Після офіційної заборони діяльності громади навесні 1909 продовжив патріотичну роботу в рамках напівлегального Українського гуртка. Після закінчення інституту працював перекладачем на Сахаліні, де також організував Український гурток, та на Східно-Китайській залізниці у Маньчжурії. Пізніше жив у Японії, потім переїхав до Китаю, у Харбіні та Шанхаї викладав японську мову. З 1938 – заст. гол. Шанхайської української громади, у часи Другої світової війни очолив Український емігрантський комітет у Шанхаї. Ред. книги про Україну, що вийшла у Харбіні японською мовою (1939). Після закінчення війни виїхав до США.

Літ.: ЕСУ, Т. 4, 2005. – С. 673.

О. П. Ротач.