ВОБЛИЙ Іоанн Михайлович

(1820, с. Парасковія Костянтиноградського пов. Полтавської губ., тепер Кегичівського р-ну Харківської обл. – 14.03.1888, с. Вознесенське Костянтиноградського пов. Полтавської губ., тепер Красноградського р-ну Харківської обл.) – священнослужитель.

Закінчив Полтавську духовну семінарію (1843). У 1845 рукоположений у сан священика. Обіймав посади: духівника градського благочинія (з 1864), гласного з вибору від селян (з 1865), уповноваженого на єпархіальному та окружному з’їздах (1868–1883), члена благочинної ради (з 1869), Костянтиноградського градського благочинного. 1877 переведений до м. Костянтиноград настоятелем соборної церкви із затвердженням у посадах: градського благочинного, співробітника єпархіального попечительства та цензора проповідей, уведений у сан протоієрея. Нагороджений набедреником (1869), фіолетовою скуфією (1870), камилавкою (1876), золотим наперсним хрестом (1887).

Літ.: Щитинский А. Некролог [Воблый Иоанн Михайлович] // ПЕВ.ЧН. – 1888. – № 7. – 1 апр. – С. 315-317.

Т. П. Пустовіт.