ВОЛИК Павло Іванович

(21.03.1941, смт Котельва, тепер райцентр Полтавської обл.) – різьбяр і артист-маляр, засл. худ. України (2001).

Закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (1971). Працював художником у Полтавському обл. відділенні Худфонду України (1971–2001), нині викладає у Полтавському національному технічному університеті ім. Юрія Кондратюка, доц. Член НСХУ (1977). Лауреат премії ім. Івана Огієнка (2001).

Творчість В. умовно можна поділити на два періоди; перший пов’язаний із дереворізьбленням і металопластикою, другий – із творенням ліричних краєвидів олійними фарбами. У роботах 1970-х – 1 пол. 1990-х мистецько образно відтворена сива язичницька дійсність, національна історія українців. Немов з праісторії постають Богиня Берегиня, Богиня Слави, Волхви, Коляда із Зорею, Коза, етнотематика з образами «Козака-Мамая» (1996), мислителя Григорія Сковороди (1972), ватажка гайдамаків Максима Залізняка (1975) та ін. Характерні твори першого періоду: «Чари» (1973), «Весільна» і «Древо» (1984), «Союз Неба і Землі» (1986), «Богиня Берегиня» (1990), «Коляда» (1991). У малярських композиціях подальших десятиліть пензель майстра натхненно відтворює крайобрази у сонячному чи місячному сяйві. У деяких композиціях панує пірамідальна побудова на пагорбах з українськими церквами, хатами, вітряками і господарчими будівлями в оточенні зелені дерев, в інших – панорамність водної гладі, землі з рослинністю і високого неба. Експонент виставок у Полтаві, Києві, Москві, Велико Тирново (Болгарія, 1976, 1982), Кошаліні (Польща, 1989), влаштував значну кількість персональних виставок у містах різних регіонів України. Твори В. зберігаються у музеях Полтави, Києва, Харкова, Пархомівки Харківської обл., Котельви та Опішні на Полтавщині.

Літ.: Павло Волик. Каталог виставки. Художнє дерево, художній метал, килимарництво, скульптура, малярство. – Полтава, 1991; Павло Волик. Живопис, декоративне мистецтво. – Полтава, 2002; Ханко, 2002. – С. 43; Павло Волик. – [Полтава, 2006]. – Сер. «Художники Полтавщини».

В. М. Ханко.