31.2 Полковники

Владу на території полку зосереджував у своїх руках виборний або призначений полковник. Усього на полковницькому уряді в краї перебувало сотні старшин, причому всі вони вийшли майже виключно із народу, до якого були набагато ближчі, ніж чуже польське й російське панство.

Свідчення 1. Історик-генеалог В.Л. Модзалевський:

«Старшина, яка складала правлячий клас у краї, вийшла, головним чином, з народної маси в най-ширшому розумінні цього слова. Лише дуже незначна кількість … родів належить до нащадків «шляхти», що жила … ще до Хмельницького; небагато й таких фамілій, що походять від достовірних вихідців у Малоросію в XVII—XVIII cm. з інших держав».

Характерною особливістю державного апарату Гетьманської України було тісне родинне споріднення його членів. У принципі будь-який урядовець Гетьманщини був родичем якогось полковника, сотника, члена старшинської ради чи сотенного правління. Найвидатніші фамілії ріднилися між собою завдяки шлюбам. Впливи родинних зв’язків відбивалися на призначенні й виборі козацької старшини: родичі достойників негайно отримували важливі уряди; з переміною полковника змінювався й весь склад як полкової старшини, так і сотників, заміщених або родичами нового полковника, або його приятелями, друзями, земляками, довіреними.

На державних посадах у Гетьманщині перебували представники кількох десятків українських родів. Лівобережних полковницьких родів налічують приблизно 150.

Деякі роди брали кількістю, інші переважали своїм рівнем. Наприклад, рід Дорошенків дав двох «повних» гетьманів і ще двох гетьманів наказних.

Козацька корогва Домонтівської сотні Переяславського полку. 1762.

 Незважаючи на концентрацію в руках полковника військової, цивільної й судової влади, козацькі зверхники не були авторитарними правителями. Своє-владдя полковника гальмувала полкова рада. Демократичну суть полкового ладу вдалося значно обмежити лише в пет-ровські часи, особливо після Полтавської катастрофи. На Україні з’явилися полковники, призначені царем, і навіть спадкоємні. У XVIII ст. серед полковників побільшало неукраїнців: росіян – 8, сербів – 4, євреїв – 4, греків – 2.

 

 

Перша Малоросійська колегія (1722-1727 pp.).

Президент: бригадир Степан Вельямінов-Зернов (1722-1727 pp.).

Правління Гетьманського уряду (1734-1750 pp.). Перші члени Правління, головні командири (правителі) Малоросії: генерал-аншеф, генерал-ад’ютант, сенатор, князь Олексій Іванович Шаховськой (1734—1736 pp.); генерал-поручик, сенатор, князь Іван Федорович Борятинський (1736-1738 pp.); генерал-аншеф, генерал-ад’ютант, граф Олександр Іванович Румянцев (1738-1740 pp.), за відсутністю – генерал-майор, прем’єр-майор лейб-гвардії Ізмайловського полку Іван Афанасійович Шипов; генерал, підполковник лейб-гвардії Ізмайловського полку Джеймс (Яків Вілімович) Кейт (1740-1741 pp.); київський генерал-губернатор Михайло Іванович Леонтьев (1741 p.); таємний радник, сенатор Іван Іванович Неплюєв (1742 р.); генерал-поручик, генерал-крігс-комісар, згодом генерал-фельдмаршал, граф Олександр Борисович Бутурлін (1742 р.); генерал-поручик Іван Іванович Бібіков (1743-1745 pp.). Члени Правління (з російського боку): бригадир, князь Андрій Трохимович Борятинський (1734-?), за відсутністю – полковник Іван Акимович Сенявін; полковник Василь Гурьєв (1734-?); бригадир Іван Кіндратович Ільїн (1743-1750 pp.); полковник Андрій Тимофійович Тютчев (1743-1745 pp.); полковник Олексій Петрович Ізвольський (1745-1750 pp.); полковник Іван Алферо-вич Челіщев (1745-1750 pp.). Члени Правління (з українського боку): генеральний обозний Яків Юхимович Лизогуб (1734 p.); генеральний суддя Михайло Тарасович Забіла (1734-1745 pp.); генеральний підскарбій Андрій Маркович Маркович (1734-1740 pp.); генеральний осавул, згодом генеральний суддя Федір Іванович Лисенко (1734-1750 pp.); генеральний підскар-бій Михайло Васильович Скоропадський (1740-1750 pp.); генеральний осавул Петро Васильович Валькевич (1745-1750 pp.).

Друга Малоросійська колегія (1764-1786 pp.). Президент: генерал-аншеф, згодом генерал-фельдмаршал, граф Петро Олександрович Румянцев (1764-1786 pp.). Члени (з російського боку): генерал-майор Брант (1764-?); полковник, князь Платон Мещерський (1764-?); полковник Хвостов (1764-?); полковник Натальїн (1764-?). Члени (з українського боку): генеральний обозний, з присвоєнням чину генерал-майора російської армії, Семен Васильович Кочубей (1764—?); генеральний писар, із присвоєнням чину статського радника, Василь Григорович Туманський (1764—?); генеральний осавул, із присвоєнням чину полковника російської армії, Журавка (1764-?); генеральний хорунжий, з присвоєнням чину полковника російської армії, Апостол (1764-?).

Реєстр полковників:

Гадяцький полк: Ярема Хмеленко (1648 p.), Кіндрат Бурляй (1648-1649 pp.), Павло Єфремович Апостол (Царенко, одночасно миргородський полковник, 1659-1660 pp.), Федір Михайлович Криницький (1672-1678 pp.), Михайло Васильович Самойлович (Галицький, 1678-1687 pp.), Михайло Борохович (1687—1704 pp.), Степан Трощинський (1705-1708 pp.), Іван Чарниш (1709-1715 pp.), Михайло Милорадович (1715-1727 pp.), Гаврило Мило-радович (1727-1729 pp.), Григорій Граб’янка (1729-1738 pp.), Петро С. Галецький (1738-1754 pp.), Василь І. Розумовський (1755-1762 pp.), Антін Крижановський (1762-1772 pp.), Семен І. Милорадович (1778 p.), Родіон С. Пламенець (близько 1780 p.).

Зіньківський полк: Василь Шиман-Шиманський (1662-1663 pp.), Григорій Василевич (1665 p.), Микита Безпалий (1666 p.), Семен Остренко (1666-1668 pp.), Іван Дуб’яга (1668 p.), Яків Тищенко (1670-1672 pp.). Іркліївський полк: Михайло Телюченко (1648-1649 pp.), Матвій Панкевич (Папкевич, Папієвич, 1658-1663 pp.). Кременчуцький полк: Кирило Андріїв (1661 p.), Гаврило Дубовик (1661-1662 pp.), Костянтин Гавриленко (1662-1663 pp.).

Кропивенський полк: Філон Джажалий (Джеджалій, Джалалій, 1649-1658 pp., 1655 p. – наказний гетьман). Лубенський полк: Гарасим Яськевич (1648-1649 pp.), Павло Швець-Омелянович (1658—1659 pp.), Яків За-сядько (1659-1660 pp.), Степан Шамлицький (1660-1661 pp.), Андрій Пирський (1662-1663 pp.), Гнат Вер-бицький (1663—1664 pp.), Григорій Гамалія (вперше, 1664-1666 pp.), Богдан Щербак (1666-1667 pp.), Григорій Гамалія (вдруге, 1668-1670 pp., перейшов до гетьмана Петра Дорошенка, був наказним гетьманом у нього), Пилип Плисенко (1669 p., спершу від гетьмана Дем’яна Многогрішного; потім перейшов до Петра Дорошенка), Іван Сербии (1671 p.), Андрій Нестеренко (1671-1672 pp.), Михайло Степанів-Кияшко (1672 p.), Іван Сербии (удруге, 1672-1675 pp.), Максим Ілляшен-ко (1676-1687 pp.), Григорій Гамалія (втретє, 1687-1688 pp.), Яким Головченко (1688 p.), Леонтій Свіча (Свічка, 1688-1699 pp.), Дмитро Зеленський (1700-1708 pp.), Василь Савич (1708-1714 pp.), Андрій Маркевич (1714-1727 pp., у 1723—1725 pp. – наказний гетьман), Петро Данилович Апостол (1728-1757 pp.), Іван П. Кулябка (1757-1771 pp.), Степан П. Максимович (1771-1781 pp.).

Миргородський полк: Григорій Лісницький (Сахнович, Сахненко, Костиря, вперше 1648 p.), Матвій Гладкий (1649-1652 pp.), Матвій Іванів (1652-1654 pp., наказний), Григорій Лісницький (вдруге, 1654-1658 pp.), Олесь Козел (1658 p.), Степан Довгаль (1658 p.), Павло Ефремович Апостол (Царенко, вперше 1659—1664 pp., одночасно гадяцький полковник), Кирило Андріїв (1661 p.), Павло Животовський (1661 p., підпорядкований наказному гетьманові Якиму Сомкові), Дем’ян Апостол (Апо-столенко, Постоленко, 1664—1666 pp.), Григорій Апостол (Апостоленко, Постоленко, 1666—1668 pp.), Григорій Гладкий (Гладченко, 1669—1670 pp.), Михайло Ки-яшко (1670-1671рр.), Іван Дуб’яга (1672 p.), Павло Апостол (вдруге, 1672-1676 pp.), Григорій Гладкий (вдруге, 1676 p.), Павло Апостол (втретє, 1676—1683 pp.), Данило Апостол (1683-1727 pp.; у 1727-1733 pp. – гетьман), Павло Данилович Апостол (1727—1736 pp.), Василь Петрович Капніст (1737—1751 pp.), Яким Троцький( 1751 p.), Федір Матвійович Остроградський (1752— 1768 pp.), Федір Григорович Заньковський (1771-1781 pp.). Переяславський полк: Федір Лобода (1649-1653 pp.), Павло Тетеря (1653-1658 pp.; у 1660-1663 рр – генеральний писар, у 1663-1665 pp. – гетьман), Іван Куль-бака (1658 p.), Тиміш Цицюра (1658—1660 pp.), Яким Сомко (1660—1662 pp.; у 1660—1663 pp. — наказний гетьман), Атанасій Щуровський (1662-1663 pp.), Данило Єрмолаєнко (1663-1666 pp.; у 1665 р. – наказний гетьман), Максим Хоменко (1666 p.), Родіон (Дмитрашко, Думитрашко) Райч (уперше, 1666-1672 pp.), Войца (Василь, Бук) Сербии (уперше, 1675-1677 pp.; у 1687-1688 pp. – генеральний осавул), Іван Лисенко (уперше 1677-1679 pp.; у 1672-1678 pp. – генеральний осавул), Войца Сербии (удруге, 1679-1683 pp.; у 1687-1688 pp. – генеральний осавул), Леонтій Полуботок (уперше, 1683—1687 pp.; у 1678—1681 pp. – генеральний осавул), Родіон Райч (удруге, 1687-1688 pp.), Яким Головченко (1688 p.), Леонтій Полуботок (удруге, 1689-1690 pp.; у 1678-1681 pp. – генеральний осавул), Іван Лисенко (удруге, 1690-1692 pp.; у 1672-1678 pp. – генеральний осавул), Іван Мирович (1692-1706 pp.; у 1704 р. – наказний гетьман), Степан Томара (1708-1715 pp.), Василь Танський (1726-1734 pp.), Василь Томара (1735-1739 pp.), Семен Сулима (1739-1766 pp.), Григорій Іваненко (1766-1781 pp.). У 1715-1726 pp. – наказні полковники.

Полтавський полк: Мартин Іванович Пушкар (1648-1658 pp.), Федір Іванович Богун (1658 р.), Филон Гаркуша (прихильник гетьмана І. Виговського, уперше, 1658 p.), Кирик Мартинович Пушкар (1658 p.), Филон Гаркуша (удруге, 1658 p.), Марко Мартинович Пушкар (1658-1659„ pp.), Кирик Пушкар (удруге, 1659 p.), Федір Іванович Жученко (уперше, 1659-1661 pp.), Дем’ян Ґуджоль (Ґудзоль, Ґудзель, уперше 1661-1663 pp.), Сава Федорович Омельницький (Омельчен-ко, уперше, 1663-1665 pp.), Григорій Трохимович Ви-тязенко (уперше, 1665-1667 pp.), Сава Омельницький (удруге, 1667 p.), Григорій Витязенко (удруге, 1667-1668 pp.), Дем’ян Ґуджоль (удруге, 1668 p.), Кость Кублицький (уперше, 1668 р.), Филон Гаркуша (утретє, 1669-1670 pp.), Федір Жученко (удруге, 1670—1672 pp.), Дем’ян Ґуджоль (утретє, 1672— 1674 pp.), Прокіп Іванович Левенець (уперше, 1674— 1675 pp.), Павло Семенович Герцик (Семенів, уперше, 1675—1676 pp.), Федір Жученко (утретє, 1676 p.), Павло ґерцик (удруге, 1676-1677 pp.), Дем’ян Яковенко (1677 p.), Прокіп Левенець (удруге, 1677-1679 pp.), Федір Жученко (учетверте, 1679- 1680 pp.), Леонтій Черняк (уперше, 1680-1683 pp.), Павло Герцик (утретє, 1683-1686 pp.), Федір Жученко (уп’яте, 1686-1687 pp.), Павло Герцик (учетверте, 1687 p.), Федір Жученко (ушосте, 1687-1689 pp.), Леонтій Черняк (уд-

руге, 1689 p.), Федір Жученко (усьоме, 1689-1691 pp.), Павло ґерцик (уп’яте, 1692-1695 pp.), Іван Іскра (1696-1700 pp.), Іван Прокопович Левенець (уперше, 1701—1702 pp.), Михайло ґамалія (одночасно генеральний хорунжий, 1702-1703 pp.), Іван Левенець (удруге, 1703-1709 pp.), Іван Леонтійович Черняк (1709-1722 pp.), Іван Левенець (утретє, 1725-1729 pp.), Василь Васильович Кочубей (1729—1743 pp.), Андрій Андрійович ґорленко (1743-1774 pp.), Павло Ізмайлов (1774-1775 pp.). У 1722-1725 pp. – наказний полковник Сава Тарануха.

Прилуцький полк: Іван Мельниченко (1648 p.), Тиміш Носач (1649-1652 pp.), Яцько (Яків) Воронченко (уперше, 1652—1657 pp.), Петро Дорошенко (1657-1659 pp.), Яцько Воронченко (удруге, 1658 p., призначений росіянами проти гетьмана П. Дорошенка), Федір Терещенко (уперше, 1659-1661 pp.), Лазар ґорленко (уперше, 1661 p.), Федір Терещенко (удруге, 1662 p.), Дмитро Чернявський (1662—1663 pp.), Данило Пісоцький (1663—1664 pp.), Лазар Ґорленко (удруге, 1664-1668 pp.), Іван Щербина-Кошовий (1668 p.), Іван Маценко (1669-1671 pp.), Семен Третяк (1671-1672 pp.), Лазар ґорленко (утретє, 1672-1677 pp.), Іван Маценко (удруге, 1677—1678 pp.), Федір Мовчан (1678 p.), Дмитро Чернявський (удруге, 1679-1680 pp.), Лазар ґорленко (учетверте, 1680-1687 pp.), Іван Стороженко (1687-1692 pp.), Дмитро ґорленко (1692-1708 pp.), Іван Hoc (1708-1714 pp.), Гнат Ґалаґан (1714-1739 pp.), ґри-горій ґнатович Ґалаґан (1739—1764 pp.), Іван Тар-навський (Тарновський, 1772 p.), Петро ґорленко (1773 p.), Олександр Якубович (1773-1782 pp.). У 1764-1772 pp. — наказні полковники.