ЙОЇЛЬ (Врублевський Іосиф)

(1709, с. Вороб’їве Переяславського полку – 21.04.1747, м. Пекін, Китай) – священнослужитель, ієромонах.

Купецький син. Чернецтво прийняв 1738 слухачем курсу богослов’я Київської духовної академії. В 1740–1742 – вчитель апології в академії та кафедральний ієродиякон Києво-Софійського монастиря. 1742 київським митрополитом Рафаїлом Заборовським направлений як місіонер до Китаю. Зупинившись у Москві, деякий час викладав синтаксиму в Московській духовній академії. 1743 у складі т. зв. четвертої російської місії виїхав до Пекіна, де й помер.

Літ.: Петров Н. И. Акты и доку­менты, относящиеся к истории Киевской Духовной Академии. – Т. I. – Ч. 1. – К., 1904. – С. 198, 272; Ч. 2. – К., 1904. – С. 8, 164, 302, 312, 323; Т. II. – К., 1906. – С. 441; Смирнов С. История Московской Духовной Академии. – М., 1779. – С. 213; Вишневский Д. Киевская Духовная академия в первой половине XVIII в. – К., 1903. – С. 101; Николай, иером. (Адоратский). История Пекинской духов­ной миссии (по архивным данным с начала ее существования). – Вып. 2. – Казань, 1887. – С. 182; Постійна комісія УАН-ВУАН для складання Біографічного словника діячів України: 1918–1933: Документи. Матеріали. Дослідження / Авт.-упоряд. С. М. Ляшко. – К.: НБУВ, 2003. – С. 244.

О. П. Ротач.