АНДРІЄВСЬКИЙ Петро Григорович

(1824–01.010.1889, с. Засулля Роменського пов. Полтавської губ., тепер Роменського р-ну Сумської обл.) – священнослужитель.

Син протоієрея. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1847). 1848 призначений наставником у Засульське сільське училище. 1850 рукопокладений у сан диякона, 1851 – священика Троїцької церкви с. Засулля Роменського пов. З 1862 до 1885 – благочинний кількох сільських церков Роменського пов. 1869 затверджений на посаді Роменського градського благочинного. Водночас був членом ревізійного комітету Роменського духовного училища (1865–1868), членом Роменської духовно-училищної (1868–1871) і повітової училищної (1878–1889) рад, членом від духовного відомства для присутствія у межевій комісії (1878–1885). Нагороджений набедреником, скуфією, камилавкою, хрестом та медаллю у пам’ять Кримської війни 1853–1856, наперсним синодальним хрестом, орденом св. Анни 3 ст., знаком червоного хреста.

Літ.: Яновский М. Некролог [Андриевский Петр Григорьевич] // ПЕВ.ЧН. – 1889. – № 5. – 1 март. – С. 152-156.

Т. П. Пустовіт.