ГЛАДКИЙ Гордій Павлович

 (бл. 1849, Полтавщина – 1894, м. Полтава) – композитор, хоровий диригент.

За деякими даними, нар. у селянській сім’ї на хуторі у Костянтиноградському пов. (тепер Карлівський р-н). В юні роки потрапив до Полтави, де у нього виявились музичні здібності. За свідченням М.І. Гавриленка, юнак працював у чайній крамниці купців К. і С. Попових (будинок знаходиться на розі вул. Котляревського і Леніна, № 20/8). У вільний час любив читати «Кобзар», грав на гітарі і підбирав до віршів власні мелодії. За відомостями В. Драного, Гладкий навчався на синодальних регентських курсах, які готували керівників церковних хорів; їх очолював викладач музики Полтавського інституту шляхетних панн Петро Щуровський. Закінчивши курси, Г. керував семінарським хором і був учителем хорового співу до кінця життя. Бл. 1870 Г. написав музику до вірша Т. Шевченка «Як умру, то поховайте». Мелодію «Заповіту» першими почали співати парубоцькі громади полтавських околиць. У 1906 товариство «Грамофон» випустило першу платівку з записом «Заповіту». Ноти вперше опублікував полтавський видавець Г. Маркевич 1909 з позначкою: «Слова Т. Шевченка. Музика Григорія Гладкого». Крім «Заповіту», Г. «озвучив» вірші Т. Шевченка «Зоре моя вечірняя», «Ой на горі ромен цвіте», «Утоптала стежечку», які теж стали народними піснями. Усього Г. створив понад 20 обробок народних пісень для хору, виховав чимало здібних співаків-семінаристів, серед них В.В. Курдиновського. Ім’ям Г. у Полтаві (Київський р-н) названо вулицю. Його ім’я увічнене на меморіальній дошці, що встановлена на фасаді будинку на розі вул. Леніна й Котляревського (1971).

Літ.: Пустовіт Т. П. Автор музики «Заповіту» (про композитора Г. П. Гладкого) // Комсомолець Полтавщини. – 1989. – 28 лют. – [№ 25 (4897)]; Ротач П. Гладкий Гордій Павлович // Полтавська Шевченкіана. – Полтава: Дивосвіт, 2005. – С. 160, 161.

П. П. Ротач.