АНДРУШІ с., Переяславський пов. Православної Церкви громада. Георгіївська церква.

Церква у с. Андруші Переяславського полку, згодом Переяславського пов. Полтавської губ. (тепер не існує, затоплене водами Канівського водосховища) була збудована на кошти сільської громади 1768. Однобанна, висотою 27,5 м, у плані хрещата, з 4-гранником у центрі та 4 рукавами за сторонами світу споруда. Вівтар, бабинець, північний та південний зруби разом із міжрукавними зрубами, які вдвічі нижчі за висоту рукавів, утворюють монолітну масу, над якою стрімко підноситься верх. У 1830-х прибудовано дзвіницю.

По фризу всієї споруди, фронтонах, по фризу верху центральної дільниці та четверика дзвіниці, а також на стінах четверика дзвіниці розміщені розети-хрести. В інтер’єрі церкви знаходився п’ятиярусний різьблений іконостас серед. 19 ст.

Г. ц. зобразив Т. Г. Шевченко на мал. «Верби в Андрушах» (1845), згадав у повісті «Близнецы».

1969 у зв’язку із затопленням села Г. ц. перевезено до Музею народної архітектури та побуту, розташованого під відкритим небом в околицях м. Переяслав-Хмельницький Київської обл. Оскільки за радянських часів автентичний іконостас було вивезено до ленінградського Ермітажу, музей підібрав схожий дерев’яний різьблений іконостас 19 ст., а також різьблений дерев’яний аналой, колекцію старих ікон, дерев’яних та металевих хрестів.

Літ.: Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини // http://uk.wikipedia.org.

О. А. Білоусько.