НЕДОГАРКИ с., Кременчуцький р­н. Православної Церкви громада. Троїцька церква.

Перша відома дерев’яна церква на честь Святої Живоначальної Трійці в с. Недогарки Миргородського полку (тепер Кременчуцького р­ну) була збудована 1764. Згадується 10.10.1776 у зв’язку із передачею з відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церковно­служителів. Перебудована 1843 і 1887. Дерев’яна, на мурованому фундаменті, в одному зв’язку з дзвіницею.Мала три вівтарі: головний – на честь Святої Живоначальної Трійці, бокові – в ім’я архангела Михаїла та на честь Іверської ікони Божої Матері.

У 1773 до церковної парафії входило 46 дворів, 1776 – 44 двори і 60 бездвірних хат. У 1902 володіла 1787 кв. саж. садибної в двох місцях, 33 дес. ружної землі. Мала церковну сторожку, 2 будинки – один для квартири священика, другий для приміщення жіночої церковнопарафіяльної школи. Діяли б­ка; у парафії – 2 церковнопарафіяльних школи (одна з них жіноча), земське училище.

Мала приписну Георгіївську церкву на хут. Донівка, побудовану 1899, дерев’яну, на мурованому фундаменті, в одному зв’язку з дзвіницею.

До парафії входили приселок Букачівка, хутори: Дементіївка, Воскобійниківка, Гергелівка, Пащенівка, Донівка, Менщиківка, Гулаків, Федоро­Антонівка, Рокитний, Михайлівка, Марфо­Корніївка, Логвинівка, Краснозірка, Андріївка. 1902 парафіян – 2101 душа чоловічої, 2136 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 109, міщан – 89, козаків – 4177, селян – 497.

Із священиків відомі: Антон Йосифович Кривусьов (1902, 1912, у сані з 1880, нагороджений скуфією 1897), Дмитро Георгійович Квітницький (1902, 1912, у сані з 1885, нагороджений скуфією 1899); із дияконів: Володимир Біленький (1890); із псаломщиків: диякони Пилип Васильович Білик (1902, 1912, у сані з 1896), Афанасій Стефанович Поджукевич (1902, 1912, у сані з 1896); із церковних старост: козак Євфимій Андрійович Ярош (1902), козак Георгій Симонович Заниздра (1912).

Літ.: ПЕВ.ЧО. – 1894. – № 4. – С. 213, 220, 221; Клировая книжка…, 1902. – С. 280; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 118; Джерела…, 2004. – С. 164.

В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.