АПОСТОЛИ

– благодійники.

Представники козацько-старшинського роду молдавського походження.

А. Павло Єфремович (Царенко; р. н. невід. – 1683) – державний і військовий діяч, сотник хомутецький (1658), полковник миргородський (вперше 1659–1664, одночасно полковник гадяцький, 1659–1660, вдруге 1672–1676, втретє 1676–1683), наказний гетьман (1659). Виходець із молдавських бояр, засновник династії. Власник н. п. Хомутець і Бакумівка на Миргородщині. Батько гетьмана А. Данила Павловича. Фундатор Михайлівського монастиря (1670, церкви Михайла і Миколи, дзвіниця і трапезна) побл. м-ка Сорочинці, тепер с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну (знищені 1786).

Портрети А., награвіровані 1728–1729 Ф. Вортманом, були у церковно-археологічному музеї при Київській духовній академії, у музеї К. Скаржинської (передано до музею Полтавського губ. земства, мальований олійними фарбами у 1880-х), у зібранні В. В. Капніст (експонувався 1902 на ХІІ Археологічному з’їзді в Харкові), у Чернігівському музеї старовини В. Тарновського; нині зберігаються у НХМУ, НМІУ, Дніпропетровському ІМ ім. Д. Яворницького (2 прим.), музеї Полтавської битви (металопластика 1993 і медальйон роботи Є. Путрі), Миргородському КМ (роботи В. Брикульця, 1994).

А. Данило Павлович (04/14.12.1654–17/28.01.1734, с. Хомутець Миргородського полку, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл.) – державний і військовий діяч, полковник миргородський (1683–1727), гетьман Лівобережної України (1727–1734). Син А. Павла Єфремовича. Уфундував муровану, дев’ятиверху, хрещату в плані Преображенську церкву (серед. 1720-х – 1732, п’ятиверха з 1811) у м-ку Сорочинці, в якій похований, а також дзвіницю Юріївського собору Видубицького монастиря у Києві (1727–1733). Пребраженська церква зображена на літографії (1852, Полтава, друкарня М. Арандаренка), світлині Й. Хмелевського (альбом «Гоголь на Родине», 1902), картині олійними фарбами В. Брикульця (1980, Миргородський КМ), акварелі А. Кривобоченка (1993).

А. Павло Данилович (р. н. невід. – 1736) – державний і військовий діяч, полковник миргородський (1727–1736). Син А. Данила Павловича. Спорудив дерев’яну церкву Різдва Богородиці (1735) у м-ку Власівка Миргородського полку поблизу Кременчука.

А. Петро Данилович (р. н. невід. – 1758) – державний діяч, полковник лубенсь­кий (1728–1757). Син А. Данила Павловича. Разом із значковими товаришами А. Полетикою і Ф. Лук’яновичем надав кошти на спорудження мурованого Святодухівського собору (1747) у Ромнах.

А. Михайло Данилович (р. н. невід. – 1816) – підполковник Ямбурзького кирасирського полку (1802–1811), полковник (1814). Останній представник роду А. по чоловічій лінії. Збудував у Хомутці на території родової садиби муровану Троїцьку церкву (1754), де й був похований. При діяльній участі А. збудовано одноверху, хрещату у плані, дерев’яну Покровську церкву (1792) у с. Портянки на Миргородщині. Представники роду А. спорудили іконостас, подарували євангеліє львівського друку 1664 і срібний дискос 1731.

Муравйов-А. Іван Матвійович (01.11.1768, Москва – 12/24.03.1851, С.-Петербург) – письменник, перекладач, дипломат, член Російської академії (1811), таємний радник,сенатор. Двоюрідний брат А. Михайла Даниловича, внук А. Данила Павловича. 1807 одержав Хомутецький маєток А. як компенсацію за придане матері. Батько декабристів Матвія, Сергія, Іполита Муравйових-А. На їхню честь посадив у Хомутецькій садибі дуб-трійцю. 1847 передав маєток у власність синові від другого шлюбу Муравйову-А. Василю Івановичу (?–1866). Після його смерті садиба змінила кількох господарів, а з 1880 стала власністю сім’ї Гартінгів. У 1917 націоналізована.

Поновлений у правах Му­равйов-А. Матвій Іванович 1886 передав родове прізвище синові онуки Коробіну Володимиру Володимировичу (?–?), який 1913 емігрував до Франції. Його сини – Муравйов-А. Андрій Володимирович (07.02.1913–?) і Муравйов-
А. Олексій Володимирович (1914–?) у 1990-х приїздили до Хомутця. 1996 сім’я Муравйових-А. подарувала Преображенській церкві с. Великі Сорочинці дзвони, Біблії та деяке церковне начиння.

Літ.: История российской иерархии, собранная … Амвросием. – М., 1815. – Ч. VІ. – С. 184-185; Арандаренко, 1849. – С. 277; 1852. – С. 197-198; Памятная книжка…, 1865. – С. 184, 434; Курдиновский Й. Село Портянки Миргородского уезда // ПЕВ.ЧН. – 1872. – № 9. С. 327-330; Клировая книжка…, 1902. – С. 277, 411; Эварницкий Д. И. Историческая церковь в местечке Б. Сорочинцах, Полтавской губернии, где крестили Н. В. Гоголя // Исторический вест. – 1902. – Т. 2. – Февр. – С. 667-678; Модзалевский, 1908. – С. 6-8, 10; Великі Сорочинці. Преображенська церква: [Буклет] / Текст і фото Г. Логвина. – К., 1968; Белецкий П. Иконостас в Сорочинцах // Творчество. – 1970. – № 10; Дзира Я. Данило Апостол // Україна. – 1991. – Ч. 9. – С. 48; Дзира Я. Данило Апостол // Гетьмани України: Історичні портрети: Зб. – К., 1991. – С. 207-214; Герасименко Н. О. Данило Апостол – гетьман Лівобережної України (1727–1734 рр.) // УІЖ. – К., 1992. – № 3 (372). – Берез. – С. 92-103; Полтавщина: Енц. довід., 1992. – С. 568, 885, 944; ЕУ, Т. 1, 1993. – С. 54; Білоусько О. А. Наш край в складі Гетьманської держави (ост. чв. XVII – II пол. XVIII ст.). – Полтава: ТОВ «АСМІ», 1998. – 48 с.; Розсоха, 2002. – С. 109-113; ЕІУ. – Т. 1. – К., 2003. – С. 112-113; Кострубіна Л. М. Муравйови-Апостоли вдома й на чужині. – Полтава: Оріяна, 2004. – 32 с.; Іменний Звід…, 2005. – С. 60-71; Ханко, 2007. – С. 147.

О. А. Білоусько, В. М. Ханко.