ЄРМАК Олександр Петрович

 (05.02.1944, м. Полтава) – вчений, краєзнавець, педагог, канд. іст. наук (1975), відмінник освіти України, засл. діяч науки і техніки України (2007).

Закінчив іст. факультет Полтавського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка (1969). З верес. 1969 працює в цьому вузі на посадах асистента, старшого викладача, доц. кафедри історії СРСР і УРСР, зав. кафедри спеціальних іст. дисциплін і географії, доц. кафедри історії України. Авт. понад 300 наукових праць з історії України, історіографії, іст. краєзнавства, у т. ч. з історії релігії і церкви. Лауреат премій ім. Панаса Мирного, Самійла Величка.

Пр.: Духовенство України за даними перепису населення 17 грудня 1926 р. // Релігійна традиція в духовному відродженні України. Мат. Всеукраїнської наукової конференції. – Полтава, 1992; Реабілітовані посмертно // ПЄВ. – 1997. – Ч. 4; Вплив архієпископа Феофана Прокоповича на розвиток вітчизняної освіти // Християнство і культура: історія, традиція, сучасність. – Полтава, 1998; Деякі методи діяльності Ради в справах Російської православної церкви та Ради у справах релігійних культів з ліквідації Української греко-католицької церкви (1945–1947 рр.) // Історія релігії в Україні. – Пр. Х Міжнародної наукової конференції. – Кн. І. – Львів: Логос, 2000; З історії Полтавської духовної семінарії // Край. – 2007. – № 44 (50); Новітня історія Полтавщини, 2005. – С. 158-162, 178-182.

Літ.: Год Б. В. Його покликання – пошук // Історична пам’ять. – 2004. – № 1. – С. 202-206; Петрук Н. Олександр Єрмак: «Історія – це наука, яка є вчителем життя» // Трудова Полтавщина. – 2007. – 2 лют.

О. А. Білоусько.