ЄФРЕМ II св.

(р. н. невід. – 28.01.1096, за ін. даними 1104) – церковний діяч, митрополит.

Походив із визначного боярського роду. До чернечого постригу входив до найближчого оточення великого кн. Київського Ізяслава. За ін. версією, був скопцем із монахів Києво-Печерського монастиря. З 1089 згадується у джерелах як митрополит Переяславський. 1091 брав участь у перенесенні мощей св. Феодосія. З 1092 – митрополит Київський і всієї Русі. Перебуваючи в Переяславі, приділяв велику увагу будівництву храмів: збудував церкви св. Михайла (освячена 1090), св. Андрія (Первозваного), набрамну церкву св. Федора (Стратилата). Водночас улаштовував лікарні, де безкоштовно лікували бідних. Є. першим на Русі зайнявся «банным строением», тобто спорудженням особливих приміщень, де ставилася купіль для хрещення дорослих. Такі споруди зводилися при давніх християнських церквах у Візантії. Для свого часу Є. був освіченою людиною, відрізнявся суворістю побуту і великим життєвим досвідом. Відвідавши Константинополь, Є. списав там статут Студійського монастиря для своєї Печерської обителі. 1091 встановив у Руській церкві свято перенесення мощей св. Миколая із Мір Лікійських до Бару в Італії (09.05). Сучасники називали Є. «мужем дивным, чудотворным и многодобродетельным». Мощі Є. спочивають в Антонієвій печері Києво-Печерської лаври.

Величний п’ятинефний Михайлівський собор у Переяславі не поступався Софійському собору в Києві, пізніше він послужив осередком для утворення Михайлівсько-Єфремового чоловічого монастиря. Його зруйнували монголи 1239. Монастир відновлено 1700 єпископом Захарією Корниловичем, закрито 1786.

Переяславський полковник Ф. Лобода вдруге уфундував Михайлівську церкву (1649) на підмурках старої будівлі, згодом знищена пожежею, 1734 відновлена.

Літ.: Описание Архангела-Ми­хай­ловской церкви в г. Переяславе. Составленное протоиереем Иоанном Крамаренком. – Полтава, 1868. – С. 5, 9, 11-12; Материалы для истории монастырей Полтавской епарxии в XVII и XVIII столетиях // ПЕВ.ЧН. – 1891. – № 23. – С. 915-916; Зверинский, 1892. – С. 205-206; Сагарда Н. К житию св. Ефрема Печерского, єпископа Переяславского // ПЕВ.ЧН. – 1895. – № 20. – С. 693-729; Св. Єфрем Переяславский – строитель первых больниц в России // Тр. ПУАК. – Полтава, 1905. – Вып. І. – С. 37-46; Стороженко А. В. Очерки Переяславской старины: Исследования, документы и заметки. – К., 1900. – С. 47, 48, 49; Грабовский И.А., Днестров И.Н. Переяслав-Xмельницкий: Архитектурно-ист. очерк. – К., 1954. – С. 19, 20-21; Літопис Руський: За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. – К., 1989. – С. 127-128; ЕУ, Т. 2, 1993. – С. 658.

О. А. Білоусько, В. М. Ханко.