ЙОСИФ (Ільницький або Ільїцький Іван)

(1759, с. Білоусівка Яблунівської сотні Лубенського полку, тепер Драбівського р-ну Черкаської обл. – 20.09.1824, м. Полтава) – педагог, церковний діяч, архімандрит.

Син священика. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Вільно володів латинською, французькою та німецькою мовами. Овдовівши перед рукоположенням у сан диякона, прийняв чернечий постриг (1771). Того ж року став архідияконом Киє­во-Софіцського собору. Згодом переведений до братії Олександро-Нев­сь­кої лаври. Водночас викладав закон божий у С.-Пе­тер­бурзькому сухопутному шляхетному кадетсь­кому корпусі. 1794 у сані ієромонаха відряджений до Данії у м. Горсенз учителем і духівником висланих із Росії дітей правительки Анни Леопольдівни – принцеси Катерини і принца Петра (рідних брата і сестри нещасного імператора Івана ІV Антоновича, скинутого з престолу малолітнім і вбитим 1764). У Данії І. прожив 8 років. Принц помер на його руках 1798, принцеса пішла з життя вже після від’їзду І. (1807). Після повернення до Росії 31.10.1802 призначений архімандритом В’яжицького Миколаївського монастиря Новгородської єпархії. З 06.02.1804 – архімандрит Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, з 13.02.1812 – архімандрит Полтавського Хрестоздвиженського монастиря, а також доглядач нововідкритого при обителі Полтавського духовного училища, для якого він виділив кілька монастирських будівель (Полтавська стара бурса). Похов. у Полтавському Хрестоздвиженському монастирі.

Літ.: Мазанов П. Полтавский Крестовоздвиженский монастырь // ПЕВ.ЧН. – 1882. – № 15. – 1 авг. – С. 759; Яновский И. Общежительный Лубенский монастырь // ПЕВ.ЧН. – 1886. – № 9; Павловский, 1914. – С. 180; Жук В.Н. Полтавський Хрестовоздвиженський монастир. Статті з історії монастиря з коментарями та фотоілюстраціями. – Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1993; Жук В.Н. Ільницький (Ільїцький) Іван // Києво-Могилянська академія в іменах. ХVІІ–ХVІІІ ст. Енцикл. вид. / Упоряд. З.І. Хижняк; За ред. В.С. Брюховецького. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001.

В. Н. Жук.