ІЛАРІОН (Кондратовський)

(р. н. невід., м. Вороніж, Росія – 12.01.1799, м. Новгород-Сіверський Чернігівської губ., тепер райцентр Чернігівської обл.) – церковний діяч, єпископ.

Освіту отримав у Київській духовній академії. Після її закінчення був проповідником у Києво-Печерській лаврі і начальником лаврської канцелярії. 1768 призначений гол. священиком армії графа Румянцева у Глухові. 30.01.1773 уведений у сан архімандрита Києво-Межигірського монастиря. 1775 переведений до Калязиного Макаріївського монастиря Тверської єпархії. 17.07.1776 хіротонісаний у Москві на єпископа Переяславського, вікарія Київської єпархії. 1783 (після смерті митрополита Гавриїла) тимчасово керував Київською митрополією. 27.07.1785 призначений на Могилівську кафедру, але до місця призначення не поїхав. 24.10.1797 звільнений на спочинок із збереженням жалування і правом управління Новгород-Сіверським монастирем.

Літ.: Полиевкт, игумен. Сведения о Полтавско-Переяславской епархии и ея архипастырях // ПЕВ.ЧН. – 1867. – № 21. – С. 360-373.