ІЛЛЯШЕВИЧ Арсеній Федорович

(02.03.1868, м. Лохвиця Полтавської губ., тепер райцентр Полтавської обл. – після 1959) – священнослужитель.

Син диякона. 1894 закінчив 4 кл. Полтавської духовної семі­нарії. 1906 рукопокладений у диякони Ми­хайлівської церкви м-ка Нові Санжари Полтавського пов. 02.07.1917 рукопокладений у священика Іоакимо-Анненсь­кої церкви с. Чутівка Лубенського пов. 1919 переведений на місце настоятеля до Успенського храму с. Сем’янівка Полтавського пов., 1922 – до Благовіщенського храму с. Іскрівка Полтавського р-ну, 1929 – до Воскресенської церкви с. Хорошево та Успенської церкви с. Коломак Харківської єпархії. З 1935 мав перерву у церковній службі. З початком Великої Вітчизняної війни відновив службу в с. Коломак. 1942 переміщений до Успенської церкви с. Більськ Опішнянського р-ну Полтавської єпархії на посаду настоятеля храму, 1943 – до Всіхсвятської церкви с. Котельва, 1945 – до Покровської церкви смт Опішня, 1948 – до Покровської церкви с. Мальці Миргородського р-ну, 1950 – до Вознесенської церкви с. Плоске Решетилівського р-ну. У 1944–1947 в. о. благочинного Котелевського р-ну. Митрофорний протоієрей. 24.08.1954 звільнений поза штат через хворобу та похилий вік. Останні нагороди: наперсний хрест, прикрашений дорогоцінним камінням (1942), митра (1946).

Літ.: Архів ПЄУ УПЦ МП. – Послужной список заштатного протоиерея Илляшевича Арсения Феодоровича.

Ю. М. Гужва.