ІНОКЕНТІЙ (Біда)

(1881, с. Мойсівка Золотоніського пов. Полтавської губ., тепер Драбівського р-ну Черкаської обл. – 06.12.1928) – церковний діяч, архімандрит, преподобномученик.

Нар. в селянській сім’ї. Одержав домашню освіту. Поступив у монастир. 1908 пострижений у чернецтво і рукоположений у сан ієродиякона, згодом ієромонаха. З початком Першої світової війни переїхав до Твері, де став келійником єпископа Старицького, вікарія Тверської єпархії Петра (Звєрєва). Після арешту єпископа (1923) повернувся на Полтавщину. Після повернення єпископа із заслання, І. поїхав до нього в Москву, потім супроводив його до Воронежа, де Петро одержав єпископську кафедру. Був уведений у сан архімандрита. 17.12.1926 І. був заарештований у «справі» владики Воронезьким ОГПУ і засуджений до 3 років ув’язнення в Соловецькому концтаборі. Там тяжко захворів і незабаром помер. Похов. на монастирському кладовищі неподалік від церкви преп. Онуфрія Великого. Причислений до лику святих РПЦ для загальноцерковного вшанування на ювілейному архієрейському Соборі в серп. 2000. Пам’ять 24.12. с. ст.

О. А. Білоусько.