ЗАЦЕРКЛЯНІ

Подружжя, майстри українського народного мистецтва з м. Кременчук.

З. Микола Григорович (26.09.1942, с. Бережнівка Кобеляцького р-ну) – різьбяр і сницар, засл. майстер народної творчості (2002).

Член НСМНМУ (1992). Різьбленню на дереві вчився у визначного майстра В. Нагнибіди, працював у Кременчуцькому лісгоспзагу. За своє довге й працьовите життя створив велику кількість панно, пластів і речей вжиткового характеру, оздоблених полтавським тригранно-виїмчастим різьбленням. Авт. унікальних для полтавського краю сницарських робіт значного розміру (2–7 м заввишки): іконостасів, кіотів, аналоїв, різьблених рам із розкішними різьбленими рослинними візерунками, створених для церков – Покровської у с. Кам’яні Потоки біля Кременчука (1985–1990, висота 7 м, ширина 9,2 м), Миколаївської у м. Кременчук (1990–1995), для храму старовірів у с. Соснівка Гадяцького р-ну (2000–2001), Спасо-Преображенської церкви у м. Кременчук (2007, розширення іконостасу добавленням правої і лівої частин), Антоніо-Феодосіївського чоловічого монастиря у с. Кам’яні Потоки (кіот для привезеної з Афону ікони «Богородиця Скоропослужниця», 2009).

З. Тетяна Антонівна (29.06.1942, с. Клочки Білоцерківського р-ну Київської обл.) – писанкарка, народна малювальниця.

З 1971 творить розмальовані дитячі іграшки, меблі, сувеніри, побутові предмети (тарелі, таці, ложки, корячки, баклаги, свічники, дошки кухонні, сільнички) з неповторними візерунками, взорованими на класичні взірці народної творчості. Серед них своє місце займають розмальовані великодні яйця, виточені з дерева (1972, 1977, сто прим. у ПКМ), з їх давньою народною й християнською символікою. Твори майстрині немов наповнені здоровим народним світосприйняттям і радістю життя, приваблюють дзвінкістю і декоративністю барв, соковитістю мазків.

У своїй творчості подружжя З. дотримуються плідних традицій українського народного мистецтва, використовують прадавні орнаментальні мотиви, пов’язані з культом світового дерева, Богині-матері, Сонця. Орнаментовані писанки застосовують у обрядах Великодньо-Троїцького циклу, вони мають апотропеїчну (охоронну) функцію, тому набули надзвичайної популярності. Треба віддати належне, що З. Тетяна Антонівна одна з перших почала розмальовувати писанки на Полтавщині. Подружжя З. – учасники виставок у Кременчуці, Полтаві, Каневі, Москві, міжнародної декоративно-вжиткового мистецтва у Будапешті (1974), у Велико Тирново (Болгарія, 1976, 1982), С.-Петербурзі (РФ, 2002). Персональні виставки творів подружжя З. відбулися у Полтаві, Кременчуці, Києві, Харкові. Їхні твори зберігаються у музеях Києва, Полтави, Запоріжжя, Кременчука, Канева, ІМ Кошаліна (Польща).

Літ.: Каталог виставки творів подружжя Миколи і Тетяни Зацеркляних (м. Кременчук). Різьблення на дереві, розпис на дереві, малярство. – Полтава, 1984; Перерва Д. Мальви живий цвіт // Зоря Полтавщини. – 1984. – 9 груд.; Галян Г. До історії колекції писанок у Полтавському краєзнавчому музеї // Археологічний збірник. Полтавського краєзнавчого музею. – Вип. 2-й. Пам’яті Ф. І. Камінського (1845–1891). – Полтава, 1992. – С. 34; Ханко, 2002. – С.77-78; Микола та Тетяна Зацеркляні. Каталог виставки. – Полтава, 2004; Фурман В. Як треба любити природу, людей, світ… Народні митці Микола та Тетяна Зацеркляні з м. Кременчука // Інформаційний бюл. – м. Кременчук. – 2007. – 13 груд.

В. М. Ханко.