ЗЕЛЕНСЬКИЙ Йосиф/Йосип Іоаннович

(1808 ? – 08.04.1879, с. Диканька Полтавського пов. Полтавської губ., тепер смт, райцентр Полтавської обл., похов. біля Миколаївської церкви) – священнослужитель.

Виходець із священицької родини. Після закінчення богословського навчання працював учителем у Полтавському духовному училищі. 1834 рукопокладений у сан священика Покровської церкви с. Стасівці Полтавського пов. 1837 переведений священиком Миколаївської церкви с. Диканька, призначений благочинним. 1839 обраний до складу попечительства про призріння бідних духовного стану. 26.08.1845 уведений у сан протоієрея. Тривалий час був духівником кн. Кочубеїв. 1876 звільнений поза штат. Нагороджений набедреником (1837), фіолетовою скуфією, камилавкою, наперсним і бронзовим хрестами, медаллю у пам‘ять Кримської війни 1853–1856, орденом св. Анни 3 ст.

Літ.: Кривусев Ф. Некролог [Зеленский Йосиф Иоаннович] // ПЕВ.ЧН. – 1879. – № 9. – 1 мая. – С. 441-444.

Т. П. Пустовіт.