ЗІНЧИК Іван Дем’янович

(05.10.1924, с. Біличеве, тепер Чорнухинського р-ну Полтавської обл. – 05.09. 2001, м. Лондон, Канада) – проповідник, місіонер, філантроп.

1941 закінчив Гільцівську середню школу Чорнухинського р-ну. У лист. 1942 примусово вивезений до Німеччини, пройшов через пекло концтаборів (Гросрозен, Нордхаузен). У квіт. 1949 емігрував до Канади, де закінчив біблійний коледж. Тривалий час був пастором церкви християн віри євангельської (п’ятидесятників) у Лондоні (пров. Онтаріо). 1969 здійснив поїздку на Україну, під час якої відвідав рідну Полтавщину. З першою проповідницькою програмою «Дорога до Бога» українською мовою (трансляція на Центральну і Східну Європу) виступив у жовт. 1970 на радіостанції IBRA побл. Ліссабона (Португалія). Брав участь у багатьох богословських конференціях і симпозіумах християнських церков у Канаді, США, Великій Британії, Німеччині, Франції. З поч. 1990-х майже щороку приїздив на Україну як місіонер. Виступав з проповідями на зібраннях віруючих у Києві, Вінниці, Тернополі, Рівному, Львові, а також Чорнухах, Лохвиці, Миргороді. З 1992 до останніх днів життя вів на першій програмі Національного радіо України духовно-просвітницьку передачу «Жива Надія». 2000 видав автобіографічну повість «Якщо не Бог, то хто?», у якій на великому фактологічному матеріалі описав життя земляків у важку добу сталінщини, становище віруючих у колишньому СРСР, розповів про свій шлях до Бога.

Тв.: Зінчик І. Ящо не Бог, то хто? Автобіографічна повість. – К.: Жива Надія, 2000;

Літ.: Шибанов Г. У серці з Богом і Україною: Пам’яті земляка // Нова праця. – Чорнухи. – 2001. – 22 верес.

Г. М. Шибанов.