КРИВУСЬОВИ (Кривусеви; до поч. 19 ст. – Кривусі)

Cтаровинний український священицький рід.

Посвоячені з священицькими родами Верпет, Гребінських, Компанів, Копа­Овдієнок, Костецьких, Леонтовичів, Максимовичів, Нестеровських, Павловських, Плісових, Росинських, Сагарда, Совачових, Чаленок, Чачкових та ін. Родина священика К. Михайла з с. Липове мала багаторічні дружні стосунки з сім’єю М. В. Лисенка; 1911 видатний український композитор, подорожуючи рідними місцями, завітав до 80­річної доньки священика Марії Михайлівни. Дочка вереміївського священика К. Семена Ганна – дружина священика М. П. Верпети, мати відомої української худ. Надії Білецької (1894–1963, Вінніпег, Канада), дружина видатного українського вченого­літературознавця і громадського діяча Л. Т. Білецького (1882–1955). Одна з їх доньок – Катерина/Калина вийшла заміж за видатного українського поета, вченого­археолога, політичного діяча Олега Кандибу (Ольжича; 1907–1944).

К. Іван Трохимович (бл. 1752 – не раніше 1814) – священик церкви Різдва Богородиці с. Лящівка Золотоніського пов.

К. Михайло Трохимович (бл. 1763 – не раніше 1823) – дяк церкви Різдва Богородиці м­ка Жовнине Золотоніського пов. У 1819–1823 мешкав у м­ку Вереміївка Золотоніського пов.

К. Гаврило ? (бл. 1766–19/31.01.1805) – диякон церкви Різдва Богородиці м­ка Жовнине.

К. Тимофій ? (бл. 1768 – не пізніше 1813) – паламар церкви Різдва Богородиці м­ка Жовнине.

К. Василь ? (бл. 1776–1811) – священик Михайлівської церкви с. Драбове Золотоніського пов.

К. Яким Гаврилович (бл. 1799 – не пізніше 1856) – син Г. Кривусьова. У 1814 був наказним паламарем, 1819 – наказним дяком у Преображенській церкві м­ка Вереміївка, пізніше отримав священицький сан.

К. Іван Іванович (бл. 1781–03/15.01.1843) – син І. Т. Кривусьова. Закінчив курс філософії Полтавської духовної семінарії (1808), був висвячений у диякона, 30.04/12.05.1809 отримав священицький сан і місце при Покровській церкві с. Білоусівка Золотоніського пов., де прослужив до самої смерті.

К. Сидір/Ісидор Іванович (бл. 1795 – не пізніше 1856) – син І. Т. Кривусьова. Навчався у Полтавській духовній семінарії (1814 перебував у класі риторики). Невдовзі прийняв батьківську парафію у с. Лящівка, де прослужив до смерті (у 1819 – «половинний священик»).

К. Ілля Михайлович (бл. 1793 – не пізніше 1856) – син М. Т. Кривусьова. Закінчив курс філософії Полтавської духовної семінарії. У 1814 служив дияконом у церкві Різдва Богородиці м­ка Жовнине, пізніше висвячений у священика й багато років очолював парафію Успенської церкви м­ка Вереміївка (у 1819 – «половинний священик»).

К. Євлампій Васильович (бл. 1800 – 03/15.04.1874) – син драбівського священика В. Кривусьова. Закінчив Полтавської духовної семінарії на казенний кошт (1827), у 1828 був учителем Полтавського повітового училища, пізніше отримав священицький сан. Очолював парафію Петро­Пав­лівської церкви с. Тройняки Хорольського пов., був духівником. Нагороджений набедреником (18/30.12.1867). З 23.07/04.08.1868 перебував поза штатом, згідно з указом Св. Синоду від 31.12.1868 отримував пенсію (з 17/29.10.1868).

К. Агафопод Васильович (бл. 1804–25.10/06.11.1857) – син драбівського священика В. Кривусьова. Навчався у Полтавській духовнй семінарії. У 1825 був дияконом. Пізніше висвячений у священика, довгий час правив службу у церкві Різдва Богородиці с. Лящівка.

К. Василь ? (? – 1869) – священик Успенської церкви м­ка Бірки Зіньківського пов.

К. Михайло Іванович (бл. 1809 – не раніше 1843) – старший син І. І. Кривусьова. Закінчив курс філософії Полтавської духовної семінарії (бл. 1828), на поч. 1830­х був дияконом Покровської церкви с. Липове Кременчуцького пов., потім був висвячений у священика і до кінця своїх днів очолював цю парафію.

К. Степан/Стефан Іва­но­вич (02/14.08.1811–17/29.05.1885) – син І. І. Кривусьова. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1833), отримав священицький сан, багато років правив службу у с. Ковалівка Зіньківського пов., очолюючи спочатку парафію Миколаївської церкви, з 18/30.11.1876 і до смерті – церкви Різдва Богородиці. Нагороджений скуфією (19/31.04.1869), камилавкою (квіт. 1883). Духівник від 08/20.12.1873.

К. Йосиф Іванович (03/15.11.1815–14/26.01.1889) – псаломщик, син І. І. Кривусьова. Багато років служив при Дмитрівській церкві м­ка Велика Бурімка Золотоніського пов., там і помер.

К. Василь Ілліч (1821–28.12.1884/09.01.1885) – син І. М. Кривусьова, диякон Успенської церкви м­ка Вереміївка. Звільнений поза штат 18/30.11.1880, помер від паралічу.

К. Семен Ілліч (бл. 1822–04/16.06.1889) – син І.М. Кривусьова, священик Преображенської церкви м. Вереміївка. Нагороджений набедреником 21.11/03.12.1879.

К. Йосиф Ілліч ( ? – 19/31.03.1894) – син І. М. Кривусьова. Служив дияконом у церкві Різдва Богородиці м­ка Жовнине, 21.11/03.12.1870 висвячений у священицький сан і переведений на друге священицьке місце до Преображенської церкви с. Лялинці Золотоніського пов. З 09/21.01.1878 очолював парафію Троїцької церкви с. Драбівці Золотоніського пов. (тепер Черкаської обл.). З 14/26.10.1893 – поза штатом. Нагороджений набедреником (26.05/07.06.1888).

К. Пилип Агафоподович (бл. 1834 – не раніше 1866) – син А. В. Кривусьова. Після отримання священицького сану очолював парафію у с. Весела Долина Кременчуцького пов., пізніше – у Хорольському пов.

К. Зіновій Сидорович (бл. 1818 – не пізніше 1862) – син С. І. Кривусьова. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1841), висвячений у священика 08/20.05.1843. Тоді ж отримав місце при Соборній церкві м. Гадяч, де прослужив до 1849.

К. Прокопій Михайлович (бл. 1833 – 09.1907) – син М. І. Кривусьова. Закінчив парафіяльне та повітове Лубенські духовні училища, а також Полтавську духовну семінарію (1855). У 1857 висвячений у священицький сан, отримав парафію Миколаївської церкви с. Бубнівська Слобідка Золотоніського пов. У 1858 переведений до Всіхсвятської церкви с. Семенівка Хорольського пов., де прослужив до самої смерті. З 16/28.12.1869 – член благочинної ради, у 1886–1898 – благочинний 2­го округу Хорольського пов. Дійсний член Полтавського відділення Православного місіонерського товариства. Нагороджений набедреником, скуфією (12/24.04.1875), камилавкою (1887), наперсним хрестом від Св. Синоду (04.1895), орденом св. Анни 3 ст. (06/19.05.1904).

К. Василь Михайлович (? – 08/20.06.1891, м. Домонтів Золотоніського пов., тепер Черкаської обл.) – син М. І. Кривусьова. Після отримання священицького сану очолював парафії Предтеченської церкви с. Лебехівка Кременчуцького пов. (тепер не існує), з 15/27.03.1865 – церкви Різдва Богородиці м­ка Домонтів Золотоніського пов. Нагороджений набедреником (12/24.06.1871), скуфією (04.1882), камилавкою (1891). З 17/29.11.1882 – депутат по відомству Золотоніського градського благочинного. Входив до благочинної ради та повітового відділення єпархіальної училищної ради. Дійсний член Полтавського відділення Православсного місіонерського товариства.

К. Іван Михайлович (бл. 1838–05/18.03.1902) – син М. І. Кривусьова. Навчався у Лубенському повітовому духовному училищі (з 09.1847), закінчив Полтавську духовну семінарію (1863). У 1864 висвячений на священика, все життя, як і батько, прослужив у Покровській церкві с. Липове. Нагороджений набедреником (21.12.1881/02.01.1882).

К. Іван Степанович (бл. 1845 – не раніше 1912) – син С. І. Кривусьова. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1867), 08/20.11.1868 висвячений у священицький сан і направлений до Парасковіївської церкви с. Гудим Лохвицького пов. З 14/26.04.1869 і до смерті очолював парафію Успенської церкви м­ка Бірки Зіньківського пов. Багато років був благочинним. Дійсний член Полтавського відділення Православного місіонерного товариства. Цікавився краєзнавством, зокрема, народним побутом. Його кореспонденції використані Л. В. Падалкою у 2 вип. «Трудов Полтавской ученой архивной комиссии» (Полтава, 1906). Нагороджений набедреником, скуфією (1890), камилавкою (04. 1895), наперсним хрестом від Св. Синоду (06/19.05.1904), орденом св. Анни 3 ст. (03/15.02.1893).

К. Федір Зіновійович (бл. 1845–21.07/02.08.1883) – син З. С. Кривусьова. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1867), викладав у народному училищі м­ка Куземин Зіньківського пов. 23.03/04.04.1869 висвячений у священицький сан і отримав позаштатне місце при Миколаївській церкві с. Диканька Полтавського пов.; 22.12.1876/03.01.1877 очолив цю парафію, де й прослужив до самої смерті. Нагороджений набедреником (14/26.05.1877), скуфією (04. 1883). Помер від черевного тифу.

К. Іван ? (бл. 1845–02/14.10.1872). Закінчив Полтавську духовну семінарію (1867). Уведений у священицький сан 17/29.12.1867, очолював парафію Михайлівської церкви с. Заїзд Прилуцького пов.

К. Зіновій ? (? – 06/18.10.1891). Спочатку служив паламарем у Воскресенській церкві с. Івашки Полтавського пов., 17/29.12.1870 переведений в. о. псаломщика до церкви Марії Магдалини Роменського благодійного закладу, 15/27.01.1871 – до церкви Різдва Богородиці с. Протасівка Роменського пов., 10/22.12.1873 – до церкви Олександра Невського м. Попівка Миргородського пов. Потім служив в. о. псаломщика в Іллінській церкві с. Гнилиця Зіньківського пов., 07/19.12.1880 переведений до церкви Різдва Богородиці с. Василівка Полтавського пов., 13/25.10.1882 – до Хрестовоздвиженської церкви м­ка Сорочинці Миргородського пов. З 13/25.01.1886 – псаломщик Троїцької церкви с. Чернеча Слобода Роменського пов., де служив до своєї смерті.

К. Олексій Васильович (бл. 1844–06/18.10.1898) – син диякона В. І. Кривусьова. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1867). Після висвячення 17.02/01.03.1868 у священицький сан служив у Соборній церкві Різдва Богородиці м. Лубни, звідки 06/18.07.1868 переведений до Покровської церкви Крюківського посаду м. Кременчук. З 31.12.1878/12.01.1879 – другий священик Преображенської церкви м. Кременчук. Нагороджений набедреником (28.10/09.11.1873), скуфією (1885), камилавкою (1891), наперсним хрестом від Св. Синоду (03.1896). 01(13).04.1878 отримав благословіння Св. Синоду. Помер раптово від плевриту.

К. Георгій Семенович (бл. 1866 – не раніше 1912) – син С. І. Кривусьова. Закінчив Переяславське духовне училище (1880) та Полтавську духовну семінарію (1888), викладав у кременчуцькій Спасопреображенській церковнопарафіяльній школі. Отримав дияконський сан 28.01/09.02.1890. Висвячений у священика 30.01/11.02.1890 і направлений на друге священицьке місце при Георгіївській церкві с. Рогинці Роменського пов. Потім був священиком Успенської церкви с. Шушвалівка Кременчуцького пов., звідки 09/21.10.1898 переведений на третє священицьке місце до Преображенської церкви м. Кременчук (замінив раптово померлого двоюрідного брата). Член благочинної ради (з 02.1908). Викладав у місцевих народних училищах, а також приватному закладі Воронянської (м. Кременчук). Нагороджений набедреником (03/15.01.1896), скуфією (06/18.11.1899), камилавкою (12/25.04.1906).

К. Антон Йосифович (бл. 1850 – не раніше 1912) – син Й. І. Кривусьова. Закінчив Полтавську духовну семінарію(1873), викладав у Кременчуцькому міському поч. народному училищі. З 08/20.02.1879 – псаломщик церкви Різдва Христового с. Галицьке Кременчуцького пов. і законовчитель у приватній «школі п­ні Лисенко». Після висвячення у священицький сан отримав 14/26.02.1880 місце при Троїцькій церкві с. Березова Рудка Пирятинського пов., 13/25.05.1892 очолив парафію Троїцької церкви с. Недогарки Кременчуцького пов. З 07/20.04.1906 – кандидат у члени благочинної ради. Нагороджений набедреником (07/19.02.1887), скуфією (23.06/05.07.1897), камилавкою (18.04/01.05.1903).

К. Микола Йосифович (бл. 1865 – не раніше 1912) – син Й. І. Кривусьова. Закінчив Переяславське духовне училище (1879), вчився у поч. класах Полтавської духовної семінарії. Псаломщик Іллінської церкви с. Вільхи Золотонісь­кого пов., з 24.09/06.10.1887 – Миколаївської церкви с. Лозовий Яр Пирятинського пов. Викладав у церковнопарафіяльних школах. Обвінчався 17/29.01.1888 з дочкою священика Іллінської церкви с. Вільхи Золотоніського пов. Івана Петровича Гребінського Варварою. У дияконському сані з 01/13.10.1890. Висвячений у священика 18/30.10.1893, замінив батька в парафії Троїцької церкви с. Драбівці. Пізніше правив службу у церкві Іоанна Богослова с. Крупське Золотоніського пов. (1907), 28.07/10.08.1912 переведений до церкви Різдва Богородиці с. Малі Канівці Золотоніського пов. Нагороджений набедреником (20.06/03.07.1905).

К. Іван Іванович (? – не раніше 1915) – син І. М. Кривусьова. Закінчив Кременчуцьке міське 3­кл. училище, вчителював у Липівській церковнопарафіяльній школі. З 17/29.12.1891 – псаломщик Троїцької церкви м­ка Нові Санжари Кобеляцького пов., 29.01/10.02.1892 переведений до церкви Різдва Богородиці м­ка Білики Кобеляцького пов., 31.07/12.08.1896 – до церкви Різдва Богородиці м­ка Жовнине, в якій продовжував служити і після отримання дияконського сану 28.10/10.11.1901. З 09/22.07.1902 – диякон Успенської церкви м­ка Вереміївка, пізніше служив у Покровській церкві м­ка Градизьк Кременчуцького пов., 16/29.04.1912 переведений до родинної парафії Покровської церкви с. Липове. Висвячений у священицький сан 22.07/04.08.1915 і направлений до Михайлівської церкви с. Гусине Золотоніського пов.

К. Микола Федорович (? – 04/17.07.1912) – син Ф. З. Кривусьова. Закінчив 3 кл. Полтавського духовного училища. З 12/24.12.1890 – псаломщик Троїцької церкви с. Наталине Костянтиноградського пов., 18/30.10.1894 переведений до Георгіївської церкви с. Гапонівка Лохвицького пов., 14/26.11.1894 – до Троїцької церкви м­ка Нові Санжари. Пізніше служив при Миколаївській церкві м­ка Білики, 11/24.11.1901 переведений до Благовіщенської церкви м. Костянтиноград.

К. Іван Прокопійович (бл. 1863 – не раніше 1917) – син П. М. Кривусьова. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1883), викладав у Попівському народному училищі Хорольського пов. Висвячений у священицький сан 02/14.06.1888 з наданням місця при Благовіщенській церкві с. Кагамлик Хорольського пов. З 20.12.1891/01.01.1892 – член благочинної ради. Переведений 28.04/10.05.1892 до Покровської церкви м. Хорол, 07(19).10.1897, за власним бажанням переїхав до с. Андріївка Хорольського пов., правив службу в Андріївській церкві. Викладав у народних училищах, входив до повітового відділення єпархіальної училищної ради. Нагороджений набедреником (28.11/10.12.1898), скуфією (24.02/08.03.1904), камилавкою (19.03/01.04.1909).

К. Василь Олексійович (бл. 1868–19.12.1903/01.01.1904) – син О. В. Кривусьова. Закінчив київське 4­кл. ремісниче училище. З 26.04/08.05.1892 – псаломщик Покровської церкви, з 24.08/ 05.09.1892 – соборної Троїцької церкви м. Градизьк Кременчуцького пов., 11/23.02.1894 переведений до кладовищенської церкви Всіх Святих м. Кременчук, 23.08/04.09.1899 – до Покровської церкви у полтавському передмісті Павленки. Викладав співи у церковно­парафіяльній школі, Павленківському народному училищі. Звільнений за власним проханням 12/25.01.1901, вірогідно, через хворобу.

К. Андрій Зіновійович (? – не раніше 1912). З 20.03/01.04.1897 до 08/20.03.1899 служив паламарем при Михайлівській церкві с. Гринівка Роменського пов., 09/21.06.1899 отримав місце паламаря при Воскресенській церкві м. Миргород. Переведений псаломщиком 20.07/01.08.1899 до Миколаївської церкви с. Війтівці Пирятинського пов. 05/18.06.1901 – до Успенської церкви с. Хоминці Роменського пов., звідки звільнений за власним проханням 08/21.03.1902. Поновлений псаломщиком 10/23.05.1904, направлений до Миколаївської церкви м­ка Сміле Роменського пов., потім – Покровської церкви с. Липове Кременчуцького пов., 16/29.04.1912 переведений до Михайлівської церкви с. Леляки Прилуцького пов.

Пр.: Кривусев Феодор. Погребение князя С. В. Кочубея // ПЕВ.ЧН. – 1881. – № 3. – 1 февр. – С.139­140.

Літ.: ДАПО. – Ф. 706. – Оп. 3. – Спр. 7, 15, 35, 58; Оп. 4. – Спр. 96, 145, 167, 281; Ф. 770. – Оп.1. – Спр. 53, 62, 499; Ф. 1011. – Оп. 3. – Спр. 26, 27, 28; Держ. архів Черкаської обл. – Ф. 485. – Оп.1. – Спр. 35; Ф. 931. – Оп. 1. – Спр. 940, 947, 958, 965, 976, 996, 1024, 1041, 1046, 1068, 1128, 1131, 1233, 1235, 1263, 1274; Королев Е. Священник о. Феодор Кривусев [Некролог] // ПЕВ.ЧН. – 1883. – № 16. – 15 авг. – С. 798­800; Чаленко П. Священник Прокопий Кривусев: (Некролог) // ПЕВ.ЧН. – 1907. – № 35. – 10 дек. – С. 1537­1540; Ротач О. До історії священицького роду Кривусьових // ПЄВ. – 2005–2006. – Ч. 11–12. – С. 169­187.

О. П. Ротач.