КОБЕЛЯКИ м., райцентр. Православної Церкви громада. Хрестовоздвиженська соборна церква.

Час будівництва першої дерев’яної церкви на честь Воздвиження Чесного Хреста Господнього церква у сотенному м­ку Кобеляки Полтавського полку (тепер м., райцентр Полтавської обл.) невідомий. Нова побудована на місці старої Миколаївської церкви 1800 (1838 ?), ремонтувалася 1899. Мурована, в одному зв’язку з дзвіницею, тепла. Мала три вівтарі: головний – на честь Воздвиження Чесного Хреста Господнього, бокові – в ім’я Всіх Святих та св. Миколая.

У 1902 володіла 13,5 дес. ружної землі. Мала мурований будинок, у якому містилася сторожка та склад для свічок. Діяли церковна б­ка; у парафії – дві церковнопарафіяльні школи та школа грамоти. До парафії входили: с.с. Хмарино, Золотарівка, урочища на лівому березі р. Ворскла, при р. Кобелячок, Лісове Озеро, Данковий Яр, Куп’євате Озеро, Проскур, Горб. 1902 парафіян – 1776 душ чоловічої, 1709 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 363, міщан – 127, козаків – 1187, селян – 398.

Мала приписну кладови­щенську церкву св. Марії Магдалини, дерев’яну, на мурованому фундаменті, в одному зв’язку з дзвіницею, побудовану 1778 стараннями та коштом бригадира Миколи Адабаша; володіла 8 дес. 2253 кв. саж. землі під міським кладовищем, 1 дес. лісу; мала 2 будинки, сторожку, церковну б­ку.

Закрита, вірогідно, у кін. 1920­х – на поч. 1930­х. Достеменно відомо, що на поч. 1930­х споруда храму використовувалася в якості слідчого ізолятору для утримання «розкуркулених» селян.

Із священиків відомі: протоієрей Микола Васильович Пірський (1902, 1912, у сані з 1880, нагороджений камилавкою 1897), Євфросиній Іоаннович Зерницький (1902, 1912, у сані з 1900), Василь Вікентійович Слухаєвський (1902, 1912, у сані з 1898, нагороджений набедреником 1900), Симеон Лаврентійович Юзефович (позаштатний 1902); із дияконів: Лев Симеонович Жильцов (1902, у сані священика з 1899), Еміліан Митрофанович Мильгевський (1912); із псаломщиків: Петро Петрович Левицький (1902, на посаді з 1881, стихар 1889), Петро Іоаннович Дроба (1902, 1912, на посаді з 1895), Стефан Васильович Дейнека (1912), Вікентій Іоаннович Слухаєвський (позаштатний 1902, 1912); із церковних старост: губ. секретар Афанасій Федорович Федотов (1902), купець Костянтин Сампсонійович Лифар (1912).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 177­178; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 69.

В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.