КОТЕЛЬНИКОВ Іннокентій Семенович

 (1823, Росія – 1902, м. Полтава) – благодійник.

Російський купець із Іркутська. 1886 К. разом з дружиною віз тяжко хворого на туберкульоз сина Семена з Сибіру до Криму. По дорозі родина завітала до Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. Семенові тут так сподобалося, що він умовив батьків зупинитися у Полтаві. Незабаром хворий хлопець помер (10/22.10.1886) і був похований у монастирі. Втративши єдиного сина, вбиті горем батьки до кінця свого життя залишилися у Полтаві, а К. з того часу став покровителем обителі. На власні кошти він спорудив мурований одноверхий храм в ім’я св. Симеона Богоприїмця (у пам’ять про померлого сина; освячений 10/22.02.1887). 1889 збудував одноповерховий будинок із 8 келіями і лікарнею для черниць. На гору, до самої обителі, К. проклав кам’яну дорогу, а з гори, від нового будинку братських келій, облаштував дерев’яні сходи з боку міста, щоб можна було швидше спуститися вниз (у наш час їх замінено на металеві). 1892 К. надав 21385 руб. на оновлення іконостасу головної соборної церкви. Серед ікон вирізнялися намісні із зображенням Спасителя і Богоматері, «Воскресіння» і «Здвиження Хреста Господня» у масивних срібних шатах, пожертвуваних полтавською купчихою Явдохою Івашиною.

Після смерті К. був похований поруч із сином на цвинтарі, влаштованому на погості собору обителі (поруч із собором), де полтавці хоронили найбільш шанованих людей, благодійників. Але вже з 1930­х нерадивці­безвірники почали грабувати і розоряти цей цвинтар, а у 1980­х знищили остаточно. Частину мармурових надмогильних плит заклали у фундаменти колгоспних комор, сараїв. За свідченнями очевидців, залишки потрощених пам’ятників із людськими кістками з розритих могил та з побутовим сміттям вантажними машинами були вивезені на сміттєзвалище. Тож точне місце поховання К. не відоме.

Літ.: Мазанов П. Полтавский Крестовоздвиженский монастырь. – Полтава, 1891. – С. 12, 23; Бучневич В.Е. Записки о Полтаве и ее памятниках. – Изд. 2­е. – Полтава, 1902; Православные русские обители. – СПб., 1909. – Кн. І. – С. 499; Павловский, 1914. – С. 194­195; Жук В.Н. Полтавський Хрестовоздвиженський монастир: Сторінки з історії монастиря з коментарями та фотоілюстраціями. – Полтава, 1993. – С. 9­10.

В. Н. Жук, В. М. Ханко.