К. – кам’яна культова кладка або викладені у певному порядку камені навколо підошви кургану, що запобігають зсуванню насипу і зберігають його круглу форму. Типовий засіб облаштування курганів Надпоріжжя, Нижнього Подніпров’я, Донбасу і Криму.
Для курганів Полтавщини К. не характерні, проте відомі за поодинокими знахідками. Так, рештки К. виявлені у зруйнованому кургані побл. с. Недогарки Кременчуцького рну М. А. Станом 1941. Під час розкопок Стовбуватої могили поблизу с. Волошине неподалік м. Комсомольськ 2004 О. Б. Супруненком простежена ще одна крепідоподібна вимостка зі рваного граніту навколо рівчака енеолітичного насипу в основі величезного кургану. Залишки значної К. помітні під насипом великого кургану Зозулина могила біля с. Салівка Кременчуцького рну.
Літ.: Стан М. А. Зі щоденникових записів (1941 р.) // Полтавський археологічний збірник. – Полтава: Полтавський літератор, 1994. – Ч. 2. – С. 2627; Супруненко А. Б., Шерстюк В. В. Пам’ятки археології пониззя Сухого Кобелячка на Полтавщині // Старожитності околиць Комсомольська. – Ч. VII. – К.Полтава: Дивосвіт, Археологія, 2009. – С. 61, 63.
О. Б. Супруненко.
Опубліковано в рубриці