КУЛЯБКИ

Представники козацького роду, благодійники.

К. Андрій (?–?) – полковий суддя Лубенського полку, уфундував дерев’яну Андріївську церкву (1692) у с. Засулля, що поблизу Лубен. До храму подарував 1692 і 1693 два дзвони 12 і 5 пудів. Храм згорів від пожежі, 1789–1790 збудовано новий, який 1894 розібрали і звели наступний дерев’яний.

К. Петро (?–?) – значковий військовий товариш Лубенського полку (1707–1736). Його фундація: дерев’яна триверха, тридільна, план подовжній у вигляді корабля, Миколаївська церква (1733) у Лубнах, на Подолі. 1844 перебудована коштом міщанина Хорошковатого і стала одноверхою, хрещатою в плані. 1884 збудовано новий дерев’яний храм.

Син К. Петра – К. Семен Петрович (1704–1761) – відомий як монах Сильвестр, був ректором Києво­Могилянської академії й архієпископом С.­Петербурзьким.

Син К. Петра – К. Іван Петрович (бл. 1705–1773) – лубенський полковий сотник (1736), полковий обозний (1737–1757), полковник (1757–1770), авт. проекту «про навчання козацьких дітей грамоті і воєнним екзерциціям» (1758). Його фундація: дерев’яна Іоанно­Пред­теченська церква (1759) у Лубнах. 1845 її ремонтували, 1909 розібрали і перевезли до с. П’ятигірці (тепер Лубенського р­ну).

К. Яків (бл. 1743–1804/1806) – гусар, відставний прапорщик (з 1788), дідич. Уфундував дерев’яну Миколаївську церкву (1780) у с. Миколаївка на Золотоніщині (пізніше с. Чевельча, тепер Оржицького р­ну).

Літ.: Грановский, 1901. – С. 359, 360, 411; Клировая книжка…, 1902. – С. 389; Модзалевский, 1910. – С. 610, 612, 616; Астряб М. Г. Земли церквей Лубенского духовного правления в 1787 году // Тр. ПУАК. – Полтава, 1913. – Вып. 10. – С. 5; Кулябки // ЕУЮ Т. 4, 1994. – С. 1233; Полтавщина: Енц. довід., 1992. – С. 532, 963.

В. М. Ханко.