МАНЖЕЛІЇВСЬКИЙ СКИТ

Чоловічий. Розташовувався на схилі корінного правого берега р. Псел, на території давньоруського с­ща/городища та козацького укріпленого м­ка Манжелія 17–18 ст. У 1983 О. Б. Супруненком у межах с. Манжелія виявлено рештки двох печер, що є, найвірогідніше, рештками печерного скиту. Про наявність церкви чи церков на території Манжелії свідчать також мапи Гесселя Геррітца (1633), Ґерарда Меркатора (1641), Томаша Маковського та Віллєма Янсона Блау (1643).
Літ.: Кракало І. В. Давньоруські знахідки з Манжелії // ПАЗ-1999. – Полтава: Археологія, 1999. – С. 299; Вавричин М., Дашкевич Я., Кришталович У. Україна на стародавніх картах. Кін. XV – перша пол. XVII ст. – К.: ДНВП «Картографія», 2004. – С. 152-153, 174-175, 188-189.
В. В. Шерстюк.