МИКОЛАЙ (Феодосіїв Микола Андрійович)

(01.02.1893, с. Зайцево-Ми­китівка Катеринославської губ. – ?) – священнослужитель, архімандрит.
Син священика. Закінчив Бахмутське духовне училище, Катеринославську духовну семінарію (1913). У 1914 призначений псаломщиком Олександро­Невської церкви сел. Ртутний Рудник на Луганщині. 1921 рукопокладений у священики Георгіївського храму с. Ряжене, 1926 переведений до церкви с. Курлацьке Таганрозького округу Ростовської обл. 1929 репресований за ст. 58-10 та 59-12 КК України, отримав 5 років позбавлення волі. Після звільнення в 1934 працював вулканізатором автомобільних камер у м. Таганрог. З 1942 був священиком Нікольської церкви м. Таганрог. 01.08.1943 пострижений в ченці з уведенням у сан архімандрита. 1949 повторно репресований за ст. 58-10 та 58-21 з позбавленням волі строком на 10 років. 12.05.1956 звільнений і повністю реабілітований. 12.06.1956 призначений священиком, 14.09.1956 – настоятелем Полтавського Преображенського кафедрального собору.
Літ.: Архів ПЄУ УПЦ МП. – Послужной список архимандрита Николая (Феодосьева Николая Андреевича).
Ю. М. Гужва.