МИРГОРОД м., райцентр. Православної Церкви громада. Воскресенська церква.

Дата заснування достеменно не відома, ймовірно, кін. 17 ст. Розміщалася в районі ретраншементу – другої лінії оборонних споруд Миргородської фортеці (нині це перехрестя вул. Воскресенської й Кашинського, південно-західна частина ринку). 1723 протопопом у В. ц. служив о. Григорій Іванович. При В. ц. існувала школа, у якій викладав дяк Петро Лук’янович, і шпиталь на чолі зі старостою Іваном Сліпим.
1744 споруджено новий дерев’яний храм. Священиками В. ц. були: Федір Іванов (імовірно, це Федір Іванович Боровик, служив бл. 1737–1750); Іван Боровик (поч. 1760-х); Єлисей Кременецький (бл. 1757–1788), зять Федора Боровика; Іван Християнович (1760–1770-ті), намісник миргородський. Більшість ікон В. ц. було створено іконописцями Боровиками (Боровиковськими), садиба яких розміщалася поблизу храму. 1812 В. ц. очолив протоієрей Костянтин Петрашевський, який благословляв миргородське повітове ополчення на ратну битву проти наполеонівських військ. Із 1827 до 1830-х у В. ц. правив священик Юхим Стеблинський. Збереглися відомості про Василя Демидовського, який із 1830 служив дияконом, а згодом став священиком В. ц. Його син Михей Васильович Демидовський (1831–1884), випускник Полтавської духовної семінарії, справою свого життя зробив будівництво (1867) і облаштування нового храму. Близьким знайомим священицької родини Демидовських був молодий П. Рудченко, майбутній письменник Панас Мирний. Значні кошти (3 тис. руб.) офірувала на будівництво храму миргородська поміщиця Тетяна Васецька.
Новозбудована В. ц. була дерев’яною, на мурованому фундаменті, в одному зв’язку з дзвіницею, холодною. У 1902 володіла 1300 кв. саж. землі церковної лісової, 2160 кв. саж. садибної у двох місцях. Мала 2 будинки з будовами, 2 мурованих лавки з льохом. Діяли б­ка, жіноча церковнопарафіяльна школа (містилася у церковному будинку). Ця школа була першою з відкритих у Миргороді (10.05.1894). Її перший випуск (1897) налічував усього 3 учениці, але того самого року в школі розпочали навчання вже 27 вихованок. Школу було відкрито за активної участі церковного старости Василя Михайловича Пекура. На поч. 20 ст. цією школою завідувала дружина старости – Євдокія Степанівна Пекур.
До парафії В. ц. входили хутори: Джуня, Ківи, Олексенків, Бровковий, Рублівщина, Ячний. 1902 парафіян – 1442 душі чоловічої, 1445 душ жіночої статі; 1912 кількість парафіян привілейованих станів – 76, міщан – 348, козаків – 2108, селян – 721.
Із священиків кін. 19 – поч. 20 ст. відомі: М. Пивоваров (1894–1897), Михайло Олексійович Крем’янський (1902, 1912, у сані з 1868, нагороджений скуфією у 1889), Дмитро Антонович Мильгевський (1902, 1912; у сані священика з 1886, нагороджений скуфією у 1901); із псаломщиків: диякон Іполит Іоаннович Михайловський (1912), Тарас Андрійович Ілішко (1902, на посаді з 1870), Максим Львович Кривобок (1902, на посаді з 1901), Йосиф Іоаннович Романовський (позаштатний 1902, 1912), Миколай Павлович Самойлович (позаштатний 1902); із церковних старост: унтер­офіцер Миколай Андрійович Бакало (1902), козак Григорій Феофанович Семенченко (1912).
1922 В. ц. була навернута до автокефалії, в храмі правили українською мовою, співав український церковний хор. Священик В. Ц. протоієрей УАПЦ о. Симон Явтушенко, палкий патріот України, за радянських часів кілька разів зазнавав ув’язнень за свою діяльність, 1927 був на 3 роки засланий на Урал. У 1923–1930 у В. ц. служив священик УАПЦ Іван Іванович Воскобійник, 1938 його було розстріляно. 1935 В. ц. було зруйновано з наказу радянської влади.
Літ.: ПЕВ. – 1884. – № 18. – С. 872-873; Клировая книжка…, 1902. – С. 396; Отчет Миргородской уездной земской управы за 1904 год. – Миргород, 1905. – С. 204; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 169; Морозенко О. Пізнавання минувшини // Миргород. – 1995. – 24 черв.; Ревегук В. З історії УАПЦ на Полтавщині в перші роки її існування // ПЄВ. – 1998/1999. – Ч. 5. – С. 43; Розсоха, 2002. – С. 97-101; Швидько Г. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 314; РІ-4, 2006. – С. 574; Розсоха Л. З історії Воскресінської вулиці // Миргород – наш дім. – 2008. – 1 трав. – № 18. – С. 10.
Л. О. Розсоха.