НАЗАРЕВСЬКИЙ Петро

(07.09.1892, с. Корсунівка Лохвицького пов. Полтавської губ., тепер Лохвицького р­ну Полтавської обл. – 04.11.1955, м. Чикаго, США) – громадсько-культурний та церковний діяч.
Закінчив Полтавську духовну семінарію. Учасник українських визвольних змагань, старшина армії УНР. Брав участь у Зимовому Поході, відзначений орденом Залізного Хреста. У еміграції перебував у Подєбрадах (Чехо­Словаччина), де займався культурно­освітньою діяльністю, працюючи вчителем та диригентом хорів. У 1939–1943 працював в Українському національному музеї в Празі, 1943 заарештований гестапо та вивезений на примусову працю до Німеччини. Організував першу Українську православну парафію в англійській окупаційній зоні в Гослярі. Згодом разом із С. Біляком створив такі ж парафії в Гекстері та Рейні (Вестфалія). У жовт. 1951 переїхав до США. Спочатку мешкав у Міннеаполісі, з лист. 1953 – диригент хору церкви св. Петра й Павла у Чикаго. Помер раптово від серцевого нападу.
Літ.: Біляк Степан, о. прот. Смерть визначного громадянина // Нові дні. – Торонто, Канада. – 1955. – Ч. 71. – Груд. – С. 32.
О. П. Ротач.