НАФАНАЇЛ (Кузнецький Микола)

(1826, м­ко Теофіополь Старокостянтинівського пов. Волинської губ., тепер м., райцентр Хмельницької обл. – 06.01.1887, Густинський монастир) – церковний діяч, архімандрит.
Нар. в єврейській міщанській сім’ї. Поч. освіту здобув в училищі Талмуд­Тора. У 1841 у числі євреїв­рекрутів направлений до м. Вольськ Саратовської губ., в учбове відділення Саратовських батальйонів військових кантоністів. Під впливом бесід із православним священиком 03.12.1844 перейшов у християнство і став навертати у християнську віру ін. євреїв. За це був винагороджений 200 руб. і 1845 зарахований до духовного звання для місіонерської роботи. Закінчив Казанську духовну семінарію та Казанську духовну академію (1853). Канд. богослов’я (1853). Був призначений місіонером у Полтавську єпархію. Рукопокладений у сан священика Полтавського Успенського кафедрального собору. Відтоді протягом 15 років провадив пастирсько-місіонерську діяльність з прилучення євреїв до християнства. З 15.08.1860 викладав закон божий у Полтавській Маріїнській гімназії. У 1864 переведений до церкви Полтавського тюремного замку, згодом призначений членом єпархіального попечительства. 1873 переведений до Стрітенської церкви м. Полтава (з 1879 – настоятель). Стараннями Н. побудовано двоповерховий будинок для причту Стрітенської церкви. З 1875 до 1878 був членом благочинної ради, виконував обов’язки благочинного. З 1866 до 1883 викладав єврейську мову в Полтавській духовній семінарії, з 1876 до 1879 входив до складу правління Полтавського духовного училища із виборів окружного духовенства. У 1870-х, опікуючись арештантськими ротами, сприяв будівництву домової церкви ім. кн. Олександра Невського. У 1878 призначений позаштатним членом Полтавської духовної консисторії, членом Полтавської межевої палати із церковних справ. 11.10.1883 увійшов до братства Полтавського архієрейського дому. 15.12.1883 призначений керуючим Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря, 12.02.1884 прийняв чернечий постриг, 31.03.1884 уведений у сан ігумена, 28.09.1884 – у сан архімандрита, водночас призначений настоятелем Густинського монастиря. Зусиллями Н. із Чернігівської єпархії до Густинського монастиря були повернуті його давні святині та старі богослужбові книги.
Пр.: Предварительные заметки о преподавании еврейскаго языка // ПЕВ.ЧН. – 1866. – № 14; Мое поступление в христианство, поступление в духовное звание, воспитание в духовном звании // ПЕВ.ЧН. –1863. – №№ 6, 7; 1865. – № 8; 1866. – №№ 2, 3. 4.
Літ.: Некролог: о. архимандрит Нафанаил // ПЕВ.ЧН. – 1887. – № 6. – 15 март. – С. 226-232.
Т. П. Пустовіт.