НАФАНІЇЛ (Савченко Микола Іванович)

(?, м. Білгород Курської губ., Росія – 04.03.1875, м. Чернігів) – церковний діяч, архієпископ.
Нар. в сім’ї протоієрея. Закінчив Курську духовну семінарію і Київську духовну академію (1825). Магістр бо-го-сло­в’я (1827). З 15.10.1832 – інспектор Тверської духовної семінарії. 27.03.1833 пострижений у чернецтво, 04.07.1833 рукоположений в ієродиякона, 11.07.1833 – в ієромонаха. З 15.07.1834 – ректор Подільської духовної семінарії. 09.09.1834 уведений у сан архімандрита, 30.11.1834 призначений настоятелем Кам’я-нець-По­дільського Троїцького монастиря. З 05.05.1839 – ректор Костромської духовної семінарії і настоятель Богоявленського монастиря. 26.08.1845 хіротонісаний на єпископа Ревельського, вікарія С.-Петербурзької єпархії. З 25.02.1850 – єпископ Старорусський. 19.12.1850 призначений єпископом Полтавським і Переяславським. З 13.09.1860 – єпископ Архангельський і Холмогорський, з 18.08.1871 – єпископ Чернігівський і Ніжинський. 31.03.1874 уведений у сан архієпископа. Похов. у головному Троїцькому храмі Троїце-Ільїнського монастиря, під вівтарем. Його стараннями зведено муровану Покровську церкву (1860) у Красногорівському жіночому монастирі біля Золотоноші. Літографія із зображенням монастиря зберігалася у ПКМ до 1943.
Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 88; Павловский, 1914. – С. 15; ВПЄ. – 2007. – № 10 (70). – Жовт.
О. А. Білоусько, В. М. Ханко.