Kін. 18 ст., Полтавщина – 12.06.1751, м. Переяслав, тепер м. Переяслав-Хмельницький, райцентр Київської обл.) – церковний діяч, єпископ.
Освіту одержав у Київській і Московській Заіконоспась­кій духовних академіях. Після прийняття чернецтва 1720 призначений настоятелем Білгородського Миколаївського монастиря і суддею духовних справ при Білгородській кафедрі. У лип. 1731 переведений настоятелем Святогірського монастиря (поблизу Пскова). З січ. 1734 – член С.-Петербурзько­го духовного правління і настоятель Костромського Іпатіївського монастиря. У лют. 1736 переведений настоятелем Московського Новоспаського монастиря. З 20.07.1736 – член Св. Синоду. 06.12.1738 хіротонісаний на єпископа Чернігівського і Новгород­Сіверського. 29.05.1740 призначений на Тобольську кафедру з уведенням у сан митрополита, але до місця призначення не поїхав і тимчасово залишився без єпархії у сані єпископа. 01.09.1742 при­значений першим єпископом нової С.-Петербурзької єпархії і керуючим Олександро­Невським монастирем. З 02.02.1745 – єпископ Переяславський і Бориспольський. Перед смертю роздав своє майно «на спомин». Похов. у Переяславі в монастирі.
Літ.: Полиевкт, архим. Сведения о Полтавско-Переяславской епархии и ее архипастырях. – Полтава, 1868; Никодим Сребницкий, архиепископ Переяславский и Бориспольский (1745-1751) // ПЕВ.ЧН. – 1883. – № 12. – С. 610-621; Пархоменко В. Очерк истории Переяславско­Борисопольской епархии. – 2-е изд. – Полтава, 1910. – С. 41-44.
О. А. Білоусько.