ОЛЕКСІЙ (Потульницький)

(1897, с. Оринине, тепер Кам’янець-Подільського р­ну Хмельницької обл. – 1973, м. Сіракузи, Італія) – священнослужитель.
Закінчив Кам’янець-Поділь-ську духовну семінарію, юридичний факультет Київського університету. 1921 висвячений на священика УАПЦ. Був настоятелем парафій УАПЦ на Поділлі. В 1923–1929 – гол. Кам’янець-Подільського церковного управління. 1929 засуджений до 10 років позбавлення волі. З 1939, після відбуття терміну, проживав на Полтавщині. Восени 1941 організував і очолив Полтавське єпархіальне управління УАПЦ. Був ректором пастирських курсів у м. Полтава, на яких викладав богослов’я та літургіку. При допомозі Українського Червоного Хреста зумів видати євангеліє та молитовник. У жовт. 1942 брав участь у забороненому гітлерівцями Соборі українських єпископів у м. Луцьк. Заарештований нацистами наприкінці 1942 і засуджений на смерть. 1943 звільнений, виїхав на батьківщину, служив священиком у рідному селі. 1944 емігрував на Захід, у 1950 – до США.
Літ.: Мартирологія українських церков, 1987. – С. 976; Войналович, 2002. – С. 137.
В. А. Войналович.