РЕШЕТИЛІВКА смт, райцентр. Православної Церкви громада. Михайлівська церква.

Час будівництва першої дерев’яної церкви в ім’я архангела Господнього Михаїла в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку (тепер смт, райцентр Полтавської обл.) невідомий. Але на поч. 18 ст. вона вже існувала, про що свідчить дзвін вагою 3 пуди, куплений 1734. У 1758 та 1768 церква входила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церковно-служителів. У 1790 входила до складу Миргородського духов-ного правління. 1802 церква була реконструйована, 1860 і 1866 відремонтована, 1877 поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї добудували дерев’яну дзвіницю. На поч. 20 ст. поряд із церквою збудували муровану дзвіницю.
У 1776 до церковної парафії входило 80 дворів і 41 бездвірна хата. У 1902 володіла 3 дес. церковної, 10 дес. ружної землі. Мала 3 будинки (один – для церковного сторожа, два – для квартир священика і псаломщика), на церковному погості – комору для зберігання хліба. Діяли б-ка; у парафії – земське народне училище, школа грамоти.
До парафії входили хутори Хоружівка, Литвинівка, Біленькі, Голуби, М’якушки, Лобачі, Черкуни, Сахни, Нагаї, Бодні, Матюхи, Бардаки, Найдені Нагани, Капки, М’якеньківка, Потичок, Никони, Мандичі, Бардакова, Глибока Балка, Б. Демидового мосту, Шрамки, Латиші, Коп’яки, урочища Ляхівка, Гречанівка.
1902 парафіян – 1471 душа чоловічої, 1440 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 47, міщан – 45, козаків – 4288.
Розібрана у 1930-х.
Із священиків відомі: Євген Васильович Яцевич (1902, у сані з 1893, нагороджений набедреником 1900), Кирило Трохимович Петровський (1912); із псаломщиків: Симон Іоаннович Тисаревський (1902, позаштатний 1912,на посаді з 1870, стихар 1877), Григорій Костянтинович Черемхович (1902, на посаді з 1889), Микола Федорович Куницький (1912), Андрій Іоаннович Дараган (1912); із церковних старост: козак Тимофій Андрійович Хоруженко (1902), козак Василь Михайлович Хоружий (1912).
Літ.: ПЕВ. ЧН. – 1881. – № 17. – С. 833, 837; Клировая книжка…, 1902. – С. 37; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 236-238; Джерела…, 2004. – С. 164.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.