РИБЦІ с., тепер у складі м. Полтава. Православної Церкви (з 1990-х – УПЦ МП) громада. Різдвяно-Богородицька церква.

Дерев’яна, на честь Різдва Пресвятої Богородиці церква в с. Рибці (тепер у складі м. Полтава) збудована 1736 з дозволу київського митрополита Рафаїла (Заборовського) і освячена як Михайлівська. 1780 з дозволу архієпископа Словенського Никифора (Феотокі) церква була перебудована з влаштуванням головного вівтаря на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Михайлівський вівтар перенесений в притвор). У 1841 коштом статського радника Д’якова церква була реконструйована, до неї прибудовано дерев’яну дзвіницю. 1896 церква перебудована з влаштуванням теплого вівтаря в ім’я св. ап. і євангеліста Луки.
У 1902 володіла 8 дес. 1375 кв. саж. ружної землі. Мала муровану сторожку, два будинки для квартир причту. Діяли б-ка, у парафії – земське училище, школа грамоти.
До парафії входили хутори Полузір’я, Глухова Балка, Паськівка, Чорнишівка.
1902 парафіян – 816 душ чоловічої, 882 душі жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 49, міщан – 87, козаків – 811, селян – 961.
У новітній час громада зареєстрована 09.06.1997 за № 210. Богослужіння проводилися у пристосованому приміщенні. 28.09.2008 архієпископом Полтавським і Миргородським Филипом здійснено чин освячення новозбудованого храму.
Із священиків відомі: Василь Платонович Навроцький (1902, у сані з 1869, нагороджений камилавкою 1898), Сергій Іоаннович Костенко (1912), ієрей Георгій Сузима (2008); із псаломщиків: диякон Олексій Павлович Бочаров (1902, у сані з 1898), Іоанн Андрійович Гринечев (1902, на посаді з 1896), Євфимій Стефанович Чепіжний (1912); із церковних старост: селянин Гаврило Никифорович Кириченко (1902), Микола Володимирович Сулима (2008).
Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 24; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 236; ВПЄ. – 2008. – № 9 (81). – Верес. – С. 6; РГПО, 2008.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.