РОЗУМОВСЬКІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Mеценати культури, будівничі й благодійники.
Представники імперської аристократичної верхівки. Походять від Григорія Розума, козака Козелецької сотні Київського полку.
Його син – Р. Кирило Григорович (1728–1803) – останній гетьман Лівобережної України (1750 –1764), граф (1744), ген.-фельдмаршал (1764), президент АН в С.-Петербурзі (1764–1765), член Державної ради (1768–1771). Вчився в університетах Кенігсберга, Берліна, Геттінгена і Страсбурга (1743–1745). Розбудував гетьманську столицю у м. Батурин. Фундатор дерев’яної Миколаївської церкви (1785) із дзвіницею у с. Ковалівка біля Полтави, мурованої одноверхої Троїцької церкви (1800) з великими колонами у Яготині (проект арх. А. Менеласа, будівничий Годегард), Вознесенської церкви (1785) у с. Томаківка (тепер Київської обл., разом з бунчуковим товаришем М. Юзефовичем).
Його старший син – Р. Олексій Кирилович (1748–1822), вихованець Страсбурзького університету, служив при дворі Катерини ІІ, сенатор (1786), міністр народної освіти (1810–1816). Уфундував дерев’яну Преображенську церкву (1800) у с. Черняхівка на Пирятинщині (тепер Яготинського р-ну Київської обл.).
Середній син – Р. Лев Кирилович (1757–1818) – граф, ген.-майор (1790). Фундатор дерев’яної Варваринської (1800) у с. Варварівка (тепер Красноградського р-ну Харківської обл.) і мурованої Успенської із дзвіницями на північній і південній притворах (1817) у м-ку Карлівка. Вдова Р. Лева Кириловича – Р. Марія (уродж. В’яземська;1772–1865) своїм коштом спорудила муровані храми – одноверху, хрещату в плані Благовіщенську (1828) у стилі пізнього класицизму у с. Федорівка Костянтиноградського пов. (тепер Карлівського р-ну) та Троїцьку (1838) у с. Кирилівка (тепер Красноградського р-ну Харківської обл.).
Портрети Р. Кирила Григоровича зберігаються у НМІ України, Дніпропетровському ІМ ім. Д. Яворницького, НХМ, ПКМ (подарований свого часу з музею К. Скаржинської), Сумському ХМ, зберігався у зібранні В. В. Александрова і експонувався на виставці ХІІ Археологічного з’їзду 1902 у Харкові, роботи пензля француза Луї Токе (1758, ДТГ), італійця Помпео Баттоні, погруддя різця Андре Лебрена (1766, мармур, ДТГ). Портрет Р. Олексія Кириловича створив маляр Г. Васько (НХМ), зберігається у музеї Полтавської битви.
Літ.: Арандаренко, 1852. – С. 226-227; Клировая книжка…, 1902. – С. 45, 235, 236, 238, 251, 492, 494; Грановский, 1901. – С. 215; Модзалевский, 1914. – С. 230, 231, 232; Полтавщина: Енц. довід., 1992. – С. 68, 328, 360, 933; ЕУ, Т. 7, 1998. – С. 2556-2557.
В. М. Ханко.