РОСИНСЬКІ

Український священицький рід на Полтавщині, відомий з серед. 19 ст.
Р. Василь Ілліч (бл. 1856–1912 ? ) – син священика. Закінчив Полтавську духовну семінарію, викладав у Піщанському однокласному училищі. Обвінчався 13/25.07.1880 з дочкою священика Преображенської церкви м-ка Вереміївка Семена Ілліча Кривусьова Марією (бл. 1858–?). Після висвячення у священицький сан служив при Михайлівській церкві с. Заїчинці Хорольського пов., 28.12.1883/09.01.1884 переведений до Успенської церкви м-ка Вереміївка пом. настоятеля (Івана Чубова), з 04/16.05.1892 очолив парафію. Затверджений 17/29.07.1889 пом. депутата, 08/20.03.1891 – депутатом. У 1893 отримав благословення Св. Синоду. Наприкінці 1890-х переведений до соборної Успенської церкви м. Кременчук, викладав закон божий у ремісничому жіночому училищі, притулку для бідних (з 28.11/10.12.1898), приватному училищі Здорової (з 21.03/03.04.1900), Малокохнівському народному училищі (з 15/28.09. 1906), приватному чоловічому училищі Росмана (з 16/29.10.1906), двокласному народному училищі (з 18/31.08. 1909). Нагороджений набедреником, скуфією (1895), камилавкою (4.04/7.05.1902) наперсним хрестом від Св. Синоду (29.03/1.04.1908).
Р. Іван Іванович (бл. 1850–1912 ?). Висвячений у священицький сан 1872, очолював парафію Пелагіївської церкви м-ка Великий Хутір Золотоніського пов. Затверджений пом. депутата 13/25.03.1887. З 01/13.03.1899 – духівник, 18/31.08.1906 – член благочинної ради. Нагороджений набедреником, скуфією (03/15.01.1896). Син – Р. Леонід 1902 обвінчався з дочкою священика Миколи Буткова Вірою. Їхня донька Галина стала дружиною відомого українського вченого-математика, проф. Х.С. Рябоконя (1897, с. Лисича Полтавського пов. – 1963, США).
Р. Олександр Іванович (?–1902 ?) – син Р. Івана Івановича. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1890), викладав у Градизькому міському народному училищі. Висвячений у диякона 13/25.11.1893, наступного дня – у священика на друге священицьке місце при церкві Різдва Богородиці м. Жовнин, хоча спочатку 07/19.10.1893 йому було надане місце при Преображенській церкві с. Лялинці Золотоніського пов. З 27.04/10.05.1904 – священик Святодухівської церкви с. Великий Узвіз Кременчуцького пов. Викладав у місцевих народних училищах. Дійсний член Полтавського відділення Православного місіонерського товариства. Затверджений членом благочинної ради 22.05/04.06.1906. З 07/20.07.1908 – депутат. Нагороджений набедреником (01/14.08.1902).
Літ.: Ненадкевич-Цегельська І. Віра Росінська – знавець української вишивки // Жіночий світ. – Торонто, Канада. – 1985. – Ч. 9 (417). – Верес. – С. 14 (передрук з «Українського слова»); Юренко О. «І тоді я пішов до Петлюри, як громами в степах загуло…»: Доктор Хома Рябокінь // Полтавська Петлюріана. [Ч.] 6. – Полтава, 2005. – С. 207, 337 (фото).
О. П. Ротач.