РУНІВСЬКІ (Руновські)

Благодійники, представники козацького роду, дідичі.
Походять від священика Р. Гаврила (? – до 1768). Його син – Р. Андрій (?–?) – полтавський полковий писар, полтавський полковий обозний (1750–1774). Разом із полковою старшиною дав кошти на спорудження кафедрального Успенського собору (1748–1770) у м. Полтава. Сини Р. Андрія – Р. Федір (?–?) – секунд-майор (1773) та Р. Іван (?–?) – полтавський полковий осавул (1782), колезький асесор (1787). Їхня фундація: дерев’яна Покровська церква (1800) у с. Рунівщина (тепер Зачепилівського р-ну Харківської обл.).
Р. Максим (?–?) – опішнянський сотник Гадяцького полку; разом із військовим товаришем Данилом Тимченком уфундував дерев’яну одноверху, хрещату в плані Троїцьку церкву (1742) у м-ку Опішня. 1813 знищена пожежою. У 1815–1837 нащадком старшини В. Коноваловим збудована нова – мурована. Р. Єфимія (?–?) – дружина колезького асесора, фундаторка мурованої Георгіївської церкви (1826) у с. Надеждівка (пізніші назви – Швидківка, Рунівщина) Полтавського пов.
Літ.: Арандаренко, 1852. – С. 36; Грановский, 1901. – С. 138, 218, 243; Клировая книжка…, 1902. – С. 138, 239, 243; Левицкий О. Отчет об осмотре старинных храмов в г. Полтаве и мм. Богачке и Шишаках, Миргородского уезда // Чтения в Ист. Об-ве Нестора Летописца. – К., 1903. – Кн. 17. – С. 22; Модзалевский, 1914. – С. 402; Трегубов В. Собор: від народження до воскресіння // ПЄВ. – 1995–1996. – Ч. 3. – С. 21.
В. М. Ханко.