САГАРДА Помпій Гнатович

(10.04.1805–03.01.1887, м-ко Глобине Полтавської губ., тепер м., райцентр Полтавської обл.) – священнослужитель.
Виходець із священицької родини. Закінчив Полтавське духовне училище, Переяславську духовну семінарію. Викладав латинську мову та чистопис у Переяславському духовному училищі. З 1830 – священик Миколаївської церкви м. Іркліїв Золотоніського пов., де служив до виходу поза штат у 1874. Останні роки прожив у м-ку Глобине Кременчуцького пов., де мешкав його старший син. Протоієрей. Призначався депутатом та благочинним. Нагороджений набедреником, скуфією, камилавкою, наперсним хрестом, орденом св. Анни 3 ст., бронзовим хрестом та медаллю у пам’ять Кримської війни 1853–1856.
Літ.: С. С. Некрологи (протоиерей Помпий Сагарда) // ПЕВ.ЧН. – 1887. – № 7. – 1 апр. – С. 280-282.
Т. П. Пустовіт.