СЕРАФИМ (Соболєв Микола Борисович)

(01.12.1881, Рязанська губ., Росія – 26.02.1950, Болгарія) – церковний діяч, архієпископ.
Закінчив духовну семінарію (1904), С.-Петербурзьку духовну академію (1908). Канд. (1908), магістр (1937) богослов’я. 1907 пострижений у чернецтво і рукопокладений у ієромонаха. З 1908 – викладач училища в м. Житомир, з 1909 – пом. доглядача Калуського училища, з 01.12.1911 – інспектор Костромської духовної семінарії, з 22.12.1912 – ректор Воронезької духовної семінарії у сані архімандрита. 01.10.1920 хіротонісаний на єпископа Лубенського, вікарія Полтавської єпархії. У квіт. 1921 св. патріархом Тихоном призначе-ний ке-руючим руськими православними парафіями в Болгарії з титулом єпископ Богучарський. 1946 С. і його паства возз’єдналися з РПЦ. 1949 брав участь у нараді глав і представників автокефальних православних церков у Москві з питань екуменічного руху. Авт. численних богословських праць.
Пр.: Защита софианской ереси прот. С. Булгаковым перед лицом архиерейского собора. – София, 1937. – 122 с.; С. Булгаков как толкователь Священного Писания. – София, 1936. – 41 с.; Надо ли Русской Православной Церкви участвовать в экуменическом движении? // Деяния Совещания Глав и Представителей автокефальных Православных Церквей. – М., Изд. МП, 1949. – Т. II. – С. 364-368; Отступление русского народа от православной веры // Православная Русь. – 1978. – № 23. – С. 2-4; Русская идеология. – София, 1937; Джорданвилл, 1981. – 184 с.
Літ.: Елевферий, митроп. Соборность Церкви. Божие и Кесарево. – Париж, 1938. – С. 90.
О. А. Білоусько.